Налагодження функціонування центру підтримки громадян (гуманітарного хабу) релокованої громади — тема організованого Програмою U-LEAD візиту для представників громад Донеччини, Луганщини та Херсонщини на Дніпропетровщину. Візит охоплював знайомство із роботою центрів підтримки в Дніпрі, Самарі та Кам'янському, де успішно функціонують гуманітарні хаби для релокованих громад, та підкреслив важливість і ефективність цих закладів для підтримки ВПО, їх адаптації та соціалізації.
Цілі та завдання гуманітарних хабів
Метою візиту було ознайомлення представників релокованих громад з найкращими практиками організації роботи гуманітарних хабів. Основне завдання центрів — забезпечення доступу до юридичних, соціальних, психологічних та медичних послуг, а також створення умов для адаптації переселенців.
Оксана Сілюкова, керівниця Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Херсонській області, наголосила, що підтримка населення є критично важливою в умовах невизначеної воєнної ситуації.
«Центри підтримки громадян — це не просто місце для отримання допомоги, а можливість зберегти свою ідентичність та забезпечити адаптацію для людей, які опинилися в нових умовах».
Вона додала, що на сьогодні найбільшими викликами є поступове скорочення обсягів гуманітарної допомоги, що вимагає пошуку нових джерел фінансування та підтримки, фізична неможливість багатьох громадян повернутися додому та складності в інтеграції на новому місці.
Різноманітність підходів у функціонуванні хабів
Про різноманітність підходів у функціонуванні хабів, аналізуючи візит, зазначила Вікторія Копчак, радниця з питань децентралізації та місцевого самоврядування Регіонального офісу.
За її словами, кожна область, що брала участь у візиті, показала унікальні моделі діяльності гуманітарних хабів. Донеччина, наприклад, здебільшого зосереджує підтримку на конкретних громадах, а Херсонщина залучає до роботи кілька громад на один центр. Херсонські хаби у містах Дніпро та Кривий Ріг, зокрема, об’єднують Мирненську, Присиваську, Великолепетиську, Голопристанську та інші громади для забезпечення ресурсів та безперебійної роботи.
«Херсонські хаби є унікальними, оскільки кожен такий хаб створений в партнерстві декількох громад, які прагнуть підтримати своїх мешканців в нових умовах. Це зразок адаптивності та співпраці, який може стати прикладом для інших регіонів», — наголосила вона.
Специфіка потреб Херсонщини: виклики у фінансуванні та організації роботи
Серед проблем, що обговорювалися під час візиту, особливу увагу приділили питанням фінансування та правового забезпечення діяльності хабів.
Оксана Сілюкова розповіла , що для представників Херсонщини ця поїздка стала корисною, хоча й виявила відмінності у підходах, які потребують адаптації. На відміну від громад Донеччини та Луганщини, де релоковані органи влади мають ресурси для підтримки хабів, херсонські громади, переформатовані у військові адміністрації, стикаються з більш складними умовами:
«Ми змогли побачити, як працюють хаби Донеччини та Луганщини, але зрозуміли, що цей досвід не повністю підходить для нашої області. Зазначені громади мають фінансові можливості й ресурси для підтримки своїх хабів через релоковані місцеві органи влади. На Херсонщині ж ситуація інша — наші громади переформатовані у військові адміністрації, не мають фінансування, власного майна, і мешканці роз’їхалися по всій країні».
Що потребують херсонські гуманітарні хаби? Оксана Сілюкова зазначила, що для Херсонщини необхідно розробляти новий підхід до організації хабів та разом із міжнародними партнерами шукати нові, ефективні рішення:
«Херсонщина потребує не просто адаптації наявного досвіду, але й формування власної моделі, яка зможе ефективно відповідати на виклики та потреби нашого регіону».
Досвід військових адміністрацій Херсонщини
Про потребу в адаптації наявного досвіду інших областей та формування власної моделі гуманітарних хабів після візиту говорять й голови військових адміністрацій області, що взяли участь у візиті з обміну досвідом.
Валентина Головата, очільниця Мирненської військової адміністрації, висловила подяку за можливість перейняти досвід інших областей, але зазначила, що він не завжди підходить для Херсонщини:
«Хаби Донеччини та Луганщини обслуговують компактно розташованих жителів їхніх громад, тоді як наші люди розкидані по всій країні. Але ми бачимо приклади успішної роботи хабів, зокрема Маріупольської та Попаснянської громад, і плануємо використати деякі їхні напрацювання у своїх ініціативах».
Євгенія Глєбова, керівниця Новомиколаївської військової адміністрації, наголосила на важливості обговорення різних форматів гуманітарних хабів:
«Це був корисний візит. Організація хабів гуманітарної допомоги — це та тема, про яку ВА Херсонщини потрібно говорити, вивчати формати інших областей та напрацьовувати свої, шукати юридичне підґрунтя».
Підтримка та адаптація під регіональні потреби
Вікторія Копчак акцентувала увагу на необхідності підтримки військових адміністрацій у пошуку нових підходів до організації гуманітарних хабів:
«Зараз для херсонських громад важливо мати підтримку і наставництво, щоб вибудувати систему підтримки жителів тимчасово окупованих Херсонських громад, яка буде працювати ефективно в умовах, коли ресурси обмежені, а населення територіально розпорошене».
Вона також озвучила рекомендації для ВА Херсонщини у сфері діяльності гуманітарних хабів:
- Створення єдиного каналу для фахівців хабів, який дозволить обмінюватися інформацією та ефективними практиками між регіонами.
- Запровадження проєктного менеджменту, що сприятиме створенню громадських організацій на базі хабів та впровадження навчання з метою залучення донорських коштів.
- Розширення можливостей співпраці з бізнесом та громадськими об'єднаннями для посилення спектру послуг, які надаються на базі хабів.
«Результати візиту дали важливий поштовх для подальшого вдосконалення роботи гуманітарних центрів. На прикладі херсонських громад можна бачити, як спільними зусиллями можна побудувати надійну мережу центрів, які стануть «острівцями ідентичності» для переселенців та сприятимуть їхній адаптації», — підсумувала Копчак.
