Місцевий розвиток у громадах Закарпатської області, попри традиційне уявлення, базується не лише на туризмі, відпочинковому та курортно-оздоровчому напрямках. Розвиток тут у кожної громади у своєму напрямку та з відмінними від інших акцентами. Але червоною ниткою тут проходить крізь усі починання прагнення максимально використати будь-який ресурс та поєднати, на перший погляд, непоєднуване.
Не туризмом єдиним
Один з яскравих прикладів багатовекторного розвитку є Великолучківська громада, де однаково активно працюють над проєктами транскордонного співробітництва та залученням інвестицій у промисловість. Учасники візиту відвідали культурно-мистецький центр «Амфітеатр» в с. Ракошино, який збудували із залученням коштів міжнародного проєкту. Він став не лише місцем для виступів творчої молоді громади, але й містком культурної співпраці з муніципалітетами сусідніх країн. Інший проєкт — залучення інвестицій у створення переробного підприємства, консервного заводу ТОВ «Корадо Каннінг Інкорпорейтед», який забезпечив велику кількість робочих місць, наповнення бюджету та партнерство із ОМС у вигляді проєктів соціальної відповідальності.
У Чинадіївській громаді також, крім туристичного напрямку навколо замку Сент-Міклош, розвивають промисловий та логістичний напрямки із залученням ресурсу релокованого бізнесу. Це проєкт зі створення індустріального парку та проєкт з будівництва смуги для розвитку Карпатської малої авіації, який відкриває новий напрям у логістиці цілого регіону.
«Обидві громади, Великолучківська і Чинадіївська, є учасниками транскордонного співробітництва та мають чималий проєктний досвід у різних сферах. Багато проєктів стосуються культурних зв’язків і туризму, адже Закарпаття – це традиційно туристичний регіон. Проте, залучення інвестицій у переробну промисловість, невеликі виробництва та логістику – також успішно вдається цим двом громадам», — зазначив керівник Закарпатського регіонального офісу U-LEAD Павло Логвінов.
Не туристичні напрямки також розвивають і у Батівській територіальній громаді, яку відвідали учасники візиту. Тут працюють над залученням інвестицій у виробництво та активно співпрацюють з релокованим бізнесом. Зокрема, триває будівництво індустріального парку «БФ Термінал», що є найбільшою інвестицією на території України за часів великої війни (обсягом 8 млрд грн), яке у вересні цього року отримало державне фінансування на створення енергетичної інфраструктури та залізничних колій у межах політики «Зроблено в Україні». А завдяки проєктній роботі та залученню грантових коштів громада інвестує у розвиток людського капіталу та молодь. Для цього тут завдяки грантовим коштам створено молодіжний хаб «Здибанка», який став простором для зустрічі та співпраці української та угорської молоді, сприяючи культурному обміну та взаєморозумінню. Також у хабі активно проводять освітні заходи та надають можливість молодим людям скористатись коворкінгом і технікою для втілення своїх ідей.
Під час візиту з обміну досвідом Батівська громада уклала меморандум про співпрацю з Мачухівською громадою з Полтавщини. Документ підписали голови громад Дмитро Тараненко та Валерій Білокінь.
«Завдяки Програмі «U-LEAD» з Європою ми знайшли партнера і підписали меморандум про співпрацю з Батівською громадою. Це дасть нам можливість напрацьовувати спільні проєкти в галузі освіти, медицини, культури, спорту. Зручне розташування та спільний ресурс можуть принести користь обом нашим громадам», — зазначив голова Мачухівської сільської громади Валерій Білокінь.
Культурна спадщина, курорти і подієвий туризм — шлях розвитку для сільських громад Закарпаття
Природні рекреаційні ресурси, збережені архітектурні пам’ятки – теж ресурс для розвитку. Успішні практики Колочавської та Косонської сільських громад Закарпаття цьому підтвердження. Завдяки залученню коштів міжнародних проєктів та приватних інвестицій у цих двох громадах активно розвивається туристичний напрямок.
У рамках візиту відвідали Колочавську громаду, яка є унікальним прикладом культурно-туристичного розвитку і відома як «громада 15 музеїв». Колочава завдяки багатій історико-культурній спадщині не лише залучає туристів а ефективно залучає грантові кошти й підтримує партнерські стосунки з муніципалітетами Європейського Союзу. Ще одним проєктом місцевого розвитку у Колочаві, який став можливим завдяки транскордонній співпраці, є Культурно-мистецький центр «Амфітеарт». Його з нуля збудували за два роки. За словами сільського голови Колочавської громади Василя Худинця, він ця локація гуртує усіх колочавців і є культурним осередком у громаді. Також Амфітеатр став центром культурного обміну та майданчиком для різноманітних подій.
А Косонська громада розвиває рекреаційний та відпочинковий туризм. Вона відома своїми джерелами з геотермальною водою, що має лікувальні властивості. Учасники візиту ознайомилися з діяльністю відомих курортів «ЕкоТермал» та «Косино», що є великими інвестиційними проєктами регіонального значення. На прикладі цих інвестиційних проєктів голова Косонської громади Олександр Товт із командою поділився досвідом роботи та супроводу великого бізнесу, який дав поштовх для розвитку туристичної інфраструктури у всіх селах громади – закладів розміщення, харчування та можливостей реабілітації.
Павло Логвінов наголосив на важливості обміну досвідом, як ключового інструменту для зміцнення спроможності українських громад. Такі візити дозволяють місцевим лідерам побачити успішні приклади реалізації проєктів у різних сферах економічного розвитку, що допомагає знаходити нові рішення для схожих викликів у власних громадах. Завдяки Програмі «U-LEAD з Європою» громади мають змогу вивчати підходи до залучення інвестицій, підтримки малого бізнесу, створення інфраструктури та розвитку людського капіталу. Таке партнерство підвищує рівень знань і готовність місцевих команд до впровадження нових стратегій та оптимізації власних ресурсів. Обмін досвідом зміцнює міжрегіональні зв’язки та допомагає громадам бути більш гнучкими та ефективними у вирішенні економічних і соціальних завдань, зокрема в умовах теперішніх викликів.