Допомога громадам відбувалася в рамках програми підтримки «Розроблення програми комплексного відновлення території територіальної громади».
Що таке ПКВ та яка її ціль? Програма комплексного відновлення покликана допомогти громадам розвиватися за сучасними принципами – з урахуванням потреб людей, справедливості, зручного планування територій і збалансованого розвитку. Вона спрямована на те, щоб у громадах було комфортно жити й працювати, щоб вони були доступними, екологічними, енергоефективними, зберігали свою культуру та пам’ять.
«Це про місцеву ініціативу та реальні зміни»
У центрі підходу до планування – громади та їхня ініціатива. В основі Програми комплексного відновлення лежить принцип місцевої ініціативи. Це документ, який розробляється не “зверху”, а разом із територіальними громадами – тими, хто найкраще знає свої потреби, – зазначає Тетяна Данилів, проєктна менеджерка Відділу регіональної діяльності U-LEAD.
«Створення ПКВ вимагає чіткого планування: куди спрямувати ресурси, щоб не просто відновити зруйноване, а й якісно покращити життя на своїй території – від житла до інфраструктури. ПКВ дає громадам дорожню карту для системного відновлення та гарантує, що допомога потрапить саме туди, де вона найбільш потрібна людям».
Кам’янка-Бузька громада: побачити свою територію по-новому
Кам’янка-Бузька громада на Львівщині стала однією з тих, хто вже пройшов шлях глибокого аналізу у процесі роботи над Програмою комплексного відновлення.
Наталія Мудрик, начальниця відділу економічного розвитку та промоції громади, згадує:
«Ми були здивовані обсягом даних, які зібрали під час розроблення ПКВ. Систематизувавши їх, ми побачили свою громаду з іншого боку. Змінилося наше бачення: ми зрозуміли, що головна наша цінність — це люди.
Близько 12% населення виїхало за кордон, і дефіцит кадрів став серйозним викликом. Тому в основі нашої програми – безпека та людський ресурс. Навіть попри те, що громада зазнала незначних руйнувань, війна суттєво вплинула на наші території».
За її словами, громада планує затвердити програму до кінця 2025 року.
Ярмолинецька громада: зв’язки з сусідами
Для Ярмолинецької громади на Хмельниччині розробка ПКВ стала моментом переосмислення підходів до розвитку територій. Ірина Драгомерецька, начальниця відділу економічного розвитку та інвестицій, розповіла, що старт навчання розпочався із залучення громадськості та просторового аналізу — нанесли всі об’єкти на карту, щоб побачити сильні та слабкі сторони нашої громади:
«Це допомогло зрозуміти, де потрібно концентрувати зусилля. Ми отримали якісну менторську підтримку від U-LEAD, у процесі розробки документу – налагодили зв’язки із сусідніми громадами, щоб у майбутньому об’єднувати ресурси. ПКВ і стратегія розвитку взаємодоповнюють одна одну: разом вони формують бачення майбутнього і конкретний план дій».
Слобожанська громада: стратегія «краще, ніж було»
У Слобожанській громаді Дніпропетровської області команда підійшла до розроблення ПКВ стратегічно. Альона Чиргин, начальниця відділу з питань економічного розвитку та публічних інвестицій, розповідає:
«Для нас ПКВ – це не лише про відбудову, а про створення громади “Краще, ніж було”, відповідно до європейських стандартів та принципів децентралізації. Важливим є й те, що розроблення ПКВ відбувається паралельно з упровадженням державної електронної системи управління відновленням DREAM. Це дає можливість одразу інтегрувати всі наші проєкти та плани в цю систему, забезпечуючи прозорість, підзвітність і кращі умови для залучення інвестицій».
Громада планує затвердити Програму до кінця поточного року й використовувати її як базовий орієнтир для всіх подальших рішень щодо розвитку та відновлення, - зазначає Альона Чиргин.
«У своїй роботі вже застосовуємо сучасні інструменти, як-от QGIS та DREAM, щоб відстежувати виконання планів і синхронізувати їх із реальними потребами мешканців. Це дозволить нам ефективно управляти ресурсами, залучати фінансування та якісно втілювати проєкти, які змінюватимуть життя людей на краще».
Підтримка, яка змінює
«U-LEAD надає громадам не просто консультації, а системну підтримку – експертну, навчальну та менторську. Саме завдяки цьому громади можуть не лише розробити документи, а й вибудувати власну траєкторію відновлення: від ідеї – до реальних змін у житті мешканців», – підсумувала Тетяна Данилів
