Маневицька селищна громада на Волині об'єднує 36 населених пунктів, з центром у селищі - Маневичі. Оскільки більшість територій тут є сільськими, розвиток села завжди був головним пріоритетом. Додатковим викликом є те, що громада має рівень заліснення 74%. Щоб дати новий імпульс аграрному сектору, крафтовому виробництву та сільським територіям, на сесії селищної ради прийняли стратегічне рішення: розширити обов’язки начальниці відділу регіонального розвитку та офіційно закріпити за нею функції уповноваженого з питань сільського розвитку.
Це рішення стало логічним результатом участі команди у навчальній програмі «Запровадження посади уповноваженого з питань сільського розвитку та організація його діяльності» від «U-LEAD з Європою».
Як зазначив керівник Волинського регіонального офісу Програми U-LEAD Анатолій Пархом’юк, навчальна програма передбачала пояснення основ та розбір практичних кейсів, дала можливість громадам обмінюватися досвідом:
«Усе для того, щоб місцева влада чітко розуміла, як ефективно реагувати на виклики та сприяти сталому розвитку сільських територій навіть в умовах постійних змін і євроінтеграційного курсу».
Професійний підхід без зайвих витрат
Громада вирішила не збільшувати штат для запровадження посади уповноваженого, а довірити цей напрямок фахівчині, яка досконало знає територію та вміє працювати з проєктами — начальниці відділу регіонального розвитку, інвестицій та проєктної діяльності Надії Савчук. На сесії селищної ради були внесені зміни до положення про відділ та посадової інструкції начальниці.
«Ми обрали такий шлях, бо це найбільш логічно. Я вже займаюся інвестиціями, розумію специфіку кожного нашого села. Тепер ці обов’язки закріплені офіційно. Навчання допомогло нам зрозуміти, як правильно організувати цю роботу, щоб професійно супроводжувати фермерів та агробізнес», — розповідає Надія Савчук.
Маневичі на рівні Луцька та Франківська: досвід адаптації до змін клімату
Важливим кроком у новій ролі стало рішення виконкому про розробку Стратегії адаптації до змін клімату. В Україні поки що небагато громад мають такі документи — великі міста, як Луцьк чи Івано-Франківськ, вже працюють над цим, а для малих громад це справжня новинка.
Громада вже має практичний досвід, який ляже в основу документа:
«Ми проводили оцінку екологічних ризиків, подавали заявки на підтримку в рамках донорських консурсів та навіть висаджували рослини, які не є місцевими для нашого регіону. Все це допомагає зрозуміти, що саме включати у стратегію. Наприклад, якщо влітку у нас посуха, бізнесу доведеться планувати тепличне господарство. Важливо підходити до розробки правильно, відповідно до українського та європейського законодавства, враховуючи аномалії клімату», — ділиться Надія Савчук.
Стратегія як «перепустка» до грантів для бізнесу
Наявність такої стратегії — це реальна можливість для місцевих підприємців залучити кошти. Без аналізу кліматичних ризиків жоден проєкт бізнесу сьогодні не буде відібраний до фінансування міжнародними донорами, - впевнена Надія Савчук.
«Якщо наша громада розробить стратегію адаптації та матиме відповідні повноваження, то наш бізнес зможе подавати проєкти на фінансування. За умови, що заявки підготовлені правильно, такі проєкти будуть відібрані й отримають реальні інвестиції або гранти. Громади, які не матимуть стратегії, просто залишаться за бортом», — пояснює фахівчиня.
Для розробки стратегії створена велика робоча група, куди увійшли старости всіх сіл, представники бізнесу та громадськість. Уповноважена тут виступає як модератор, щоб плани бізнесу не суперечили стратегії розвитку громади. Наприклад, якщо село робить ставку на органічну продукцію, Уповноважена стежить, щоб нові проєкти відповідали цим принципам.
«Це вигідно і владі, і підприємцям. Коли у нас є чіткий план і людина, яка за нього відповідає, будь-яка спроба бізнесу отримати грант не буде заблокована через юридичні нюанси. Ми готуємо громаду до того, щоб будь-який проєкт — від невеликої ферми до великого господарства — міг знайти підтримку та інвестиції», — підсумовує Надія Савчук.
