Проведення експертизи проєктно-кошторисної документації (ПКД) та її подальше затвердження є фінальним і вирішальним етапом перед стартом будь-яких будівельних робіт. Цей процес не просто формальність, а фундаментальна перевірка, яка гарантує, що проєкт відповідає всім законодавчим вимогам, будівельним нормам, а також забезпечує якість і обґрунтованість кошторисної частини. Залежно від класу наслідків об'єкта, експертиза може бути як обов'язковою, так і добровільною.
Затвердження проєктів будівництва — це офіційне погодження та надання дозволу на реалізацію проєктної документації для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.
Законодавча база
В Україні проведення експертизи та подальше її затвердження регулюється низкою ключових законодавчих актів:
- Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»
- Закон України «Про архітектурну діяльність»
- Порядок затвердження проєктів будівництва і проведення їх експертизи (Постанова КМУ від 11.05.2011 № 560)
- ДСТУ 8907:2019 «Настанова щодо організації проведення експертизи проєктної документації на будівництво»
Типові помилки та як їх уникнути: Застереження від ДАСУ та ДІАМ
Перевірки, проведені Державною аудиторською службою України (ДАСУ) та Державною інспекцією архітектури та містобудування України (ДІАМ), регулярно виявляють типові порушення під час експертизи та затвердження ПКД. Розгляньмо найпоширеніші з них та рекомендації щодо їх уникнення.
1. Порушення при укладанні договорів на експертизу
Помилка: Часто договори на експертизу укладаються з порушеннями щодо визначення сторін або обсягу робіт.
Сторони договору: Замовниками експертизи можуть бути виключно замовник будівництва або проєктувальник, якщо останній має на це чіткі повноваження, які вказані в договорі на виконання проєктно-вишукувальних робіт. Нерідко проєктні організації укладають договори на експертизу без таких повноважень, що є порушенням.
Конфлікт інтересів: Важливо пам'ятати, що жодна особа (юридична чи фізична), яка брала участь у розробленні ПКД, не може проводити її експертизу.
Нечітке визначення обсягу: Поширена помилка — зазначати в договорі загальне формулювання «проведення експертизи за всіма напрямками». Контролюючі органи звертають увагу: якщо вказано «за всіма напрямками», експертиза має бути проведена за всіма, навіть якщо, наприклад, ядерна та радіаційна безпека не стосується конкретного проєкту. Порядок проведення експертизи детально визначає, які напрямки мають бути перевірені (міцність, надійність, екологія, пожежна безпека, енергозбереження, кошторисна частина тощо).
Як уникнути:
Укладайте договори на проведення експертизи самостійно, без залучення проєктних організацій. Це гарантує неупереджений розгляд ПКД. Якщо ж договір укладає проєктна організація, переконайтеся, що це чітко зафіксовано в договорі на виготовлення ПКД.
При укладанні договору на експертизу обов'язково чітко зазначайте, за якими саме напрямками вона проводитиметься.
У договорах на виготовлення ПКД доцільно передбачити, що оплата за виготовлений проєкт здійснюється лише після отримання позитивного експертного звіту.
Пам'ятайте, що звіт про результати експертизи створюється виключно як електронний документ з використанням Реєстру будівельної діяльності.
2. Обов'язковість проведення експертизи
Проблема:
Існують неясності щодо обов'язковості експертизи, особливо коли об'єкт належить до класу наслідків СС2, але його вартість нижча за встановлений поріг.
Відповідно до пункту 10 Порядку, обов'язковій експертизі підлягають наступні проєкти:
Об'єкти із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками — щодо дотримання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будівель, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, а також щодо створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю.
Об'єкти, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, а також кредитів під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. грн (а під час воєнного стану — 1 млн грн), — щодо кошторисної частини проєкту.
У цих пунктах Порядку є суперечність: як діяти замовнику, якщо, наприклад, об'єкт відноситься до класу наслідків СС2, але його вартість менша за 1 млн грн? Практика контролюючих органів показує, що якщо об'єкт відноситься до класу наслідків СС2, але його вартість менша за 1 млн грн, необхідно проводити комплексну експертизу за всіма напрямками, за якими потрібно дослідити ПКД.
Як уникнути:
При виготовленні ПКД ретельно контролюйте правильність визначення проєктувальником класу наслідків об'єкта будівництва.
Затвердження (схвалення) проєктів будівництва
Затвердження проєктів будівництва можливе лише на підставі позитивного експертного звіту.
1. Недотримання порядку погодження затвердження ПКД
Проблема:
Проєкти будівництва, що реалізуються за рахунок власних коштів державних та комунальних підприємств, незалежно від їх вартості, затверджуються такими підприємствами за погодженням з органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, до сфери управління яких вони належать. Часто замовники будівництва не погоджують ПКД та позитивний експертний звіт з цими органами. У разі недотримання цієї процедури контролюючі органи вважають розпорядчий документ про затвердження протиправним і прийнятим з порушенням процедури.
Як уникнути:
- Перед затвердженням ПКД обов'язково погоджуйте відповідні проєкти з органами, до сфери управління яких ви належите, це пряма вимога постанови КМУ №560, та зазначайте про таке погодження у преамбулі розпорядчого документа про затвердження.
Дотримання цих рекомендацій допоможе уникнути типових помилок, забезпечить законність та ефективність процесу будівництва, а також збереже ваші ресурси та час.
