Ви читаєте Правовий Куточок за квітень 2026 року. Можливо, Ви шукаєте оновлення законодавства за березень 2026. Якщо так — переходьте за цим посиланням.
ЗАКОНОДАВСТВО ЄС
23 квітня прийнято імплементаційне Рішення Ради (ЄС) 2026/919 про схвалення надання Україні допомоги у впровадженні Стратегії фінансування, наданої на затвердження 24 березня 2026 року. Цим рішенням офіційно затверджено механізм та умови, за якими Україна отримає кошти в межах погодженої стратегії обсягом до 45 млрд. євро. Це дозволить структурувати надання чергових траншів фінансової підтримки таким чином, аби вони були прогнозовані та відповідали потребам України.
УКРАЇНСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО
30 квітня Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо місць поховання загиблих (померлих) осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» № 4869-IX. Цим Законом запроваджено єдину систему військових поховань та меморіальних кладовищ для загиблих захисників України. Громади отримали право створювати військові кладовища або спеціальні сектори військових поховань у межах існуючих кладовищ. Закон також розкриває зміст нових понять: «військове меморіальне кладовище», «військове кладовище», «сектор військових поховань» і «почесне поховання», а Кабінет Міністрів має затвердити єдині правила їх створення, благоустрою, утримання та охорони.
Відповідно до цього Закону витрати на поховання наступних категорій загиблих покладаються на місцеві бюджети:
- учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни;
- постраждалих учасників Революції Гідності.
Також органи місцевого самоврядування наділені повноваженням виділяти земельні ділянки під військові поховання та визначати зразок намогильних споруд, які можуть встановлюватися на території військових кладовищ та секторів військових поховань.
28 квітня Верховна Рада України прийняла Закони України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації»» № 4858-IX та «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 4857-IX. Цими Законами України продовжено строк дії воєнного стану та загальної мобілізації до 2 серпня 2026 року.
9 квітня Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підтвердження страхового стажу» № 4851-IX. Відповідно до внесених змін у разі відсутності в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відомостей про трудову діяльність особи в електронній формі основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження системи персоніфікованого обліку, є трудова книжка. У разі її відсутності, а також якщо в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються:
- дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
- наявні в особи документи, довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, виписки із наказів, відомості на видачу заробітної плати, документи, що підтверджують банківські транзакції щодо нарахування заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, що містять відомості про періоди роботи;
- інші документи, видані за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами;
- показання не менше двох свідків, які знали заявника по спільній з ним роботі, у випадках та порядку, визначених Кабінетом Міністрів України;
- рішення суду про встановлення періоду перебування у трудових відносинах та характеру виконуваної роботи.
8 квітня Верховна Рада України прийняла Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю)» № 4840-IX. Цей Закон визначає загальні правила проведення перевірок суб’єктів господарювання органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Закон проголошує принципи державного нагляду – зокрема принципи адміністративної процедури, визначені Законом України «Про адміністративну процедуру»; пріоритет безпеки; презумпцію правомірності діяльності суб’єктів господарювання, недопущення дублювання перевірок та ризик-орієнтований підхід. Він регулює порядок планових і позапланових перевірок, права та обов’язки контролюючих органів і підприємців, вимоги до оформлення актів перевірок, строки здійснення контролю та механізми оскарження дій контролюючих органів. Закон також передбачає використання інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду для координації перевірок і забезпечення прозорості контрольної діяльності.
25 березня Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку вчинення правочинів в інтересах малолітніх та неповнолітніх осіб» № 4824-IX. Цей Закон спрямований на посилення захисту майнових прав дітей та уточнення процедур укладення правочинів від їхнього імені. Закон змінює норми Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України, встановлює більш чіткі правила щодо згоди батьків, піклувальників і органів опіки та піклування при укладенні договорів, які стосуються нерухомості чи іншого цінного майна дітей. Тож тепер дозвіл органу опіки потрібен переважно у випадках відчуження майна дитини, а не набуття його у її власність. Також Закон посилює вимоги до нотаріального посвідчення згоди на укладення окремих договорів.
1 травня Кабінет Міністрів України (далі – КМУ) видав постанову №562 «Про внесення зміни до пункту 53 Порядку реалізації експериментального проєкту щодо створення умов для швидкого та ефективного здійснення заходів комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст». Відповідно до внесених змін співфінансування заходів комплексних планів стійкості щодо об’єктів комунальної власності здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів у розмірі не менше 20 % (для Дніпропетровської області не менше 15 %, для Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей не менше 10 %) від суми коштів, передбачених на реалізацію планів стійкості.
29 квітня КМУ видав постанову № 559 «Про стимулювання розвитку виробництва українських товарів та послуг». Цією постановою:
- започатковано реалізацію експериментального проєкту «Національний кешбек» щодо стимулювання розвитку виробництва українських товарів та послуг шляхом надання державної грошової компенсації покупцям товарів та послуг українського виробництва в рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні», починаючи із 1 травня 2026 року й до завершення (скасування) воєнного стану в Україні, але не пізніше 30 квітня 2028 р.;
- затверджено Порядок реалізації зазначеного експериментального проєкту.
29 квітня КМУ видав розпорядження № 395-р «Про розподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проєкту на придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів освіти, зокрема військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв, ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою, у 2026 році». Цим розпорядженням здійснено розподіл зазначеної субвенції в обсязі понад 420 млн. грн. між бюджетами окремих громад України.
29 квітня КМУ видав постанову № 551 «Про внесення змін до Порядку реалізації проєкту щодо проведення скринінгів здоров’я для осіб віком від 40 років», якою змінено механізм реалізації державної програми підтримки скринінгів здоров’я для осіб, старших за 40 років. Постановою змінено строки використання коштів підтримки: замість використання до завершення календарного року кошти мають бути використані протягом двох місяців з дня їх зарахування на рахунок заявника. Кошти, отримані до набрання чинності постановою та не використані, можуть бути використані протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.
29 квітня КМУ видав постанову № 534 «Про внесення змін до Порядку відшкодування збитків, завданих водокористувачам припиненням права або зміною умов спеціального водокористування», якою оновлено механізм відшкодування збитків водокористувачам у разі припинення права або зміни умов спеціального водокористування. Постановою уточнено термінологію, змінено перелік підстав для відшкодування збитків та уточнено порушення, пов’язані з охороною вод і використанням водних об’єктів.
Постановою визначено, що факти припинення права або зміни умов спеціального водокористування встановлюються за результатами державного нагляду у сфері охорони та використання водних ресурсів або правоохоронними органами в межах їх повноважень. Розмір збитків визначається водокористувачами за методикою, яку має затвердити Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства протягом наступних трьох місяців, при цьому відшкодуванню підлягатимуть як реальні збитки, так і упущена вигода. Також надано можливість пред’явлення вимог про відшкодування збитків у досудовому або судовому порядку. Ця постанова набирає чинності з 1 серпня 2026 року.
29 квітня КМУ видав постанову № 533 «Про внесення змін до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням». Цією постановою розширено коло осіб, на яких поширюється порядок обчислення середнього доходу для страхових виплат, уточнено механізм розрахунку виплат для фізичних осіб – підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а також членів фермерських господарств. Постановою передбачено врахування періодів звільнення таких осіб від сплати єдиного соціального внеску під час визначення розрахункового періоду для страхових виплат. Одночасно уточнено порядок здійснення страхових виплат і оплати перших днів тимчасової непрацездатності на підставі листка непрацездатності, довідки про заробітну плату або даних із реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України.
24 квітня КМУ видав постанову № 528 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо особливостей надання адміністративних послуг у сфері будівництва». Цією постановою запроваджено експериментальний механізм надання адміністративних послуг у сфері будівництва через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва в умовах воєнного стану строком до двох років. Постановою визначено, що замовники будівництва для об’єктів класу наслідків СС1 і СС2, а також об’єктів, що будуються на підставі будівельного паспорта, можуть самостійно обирати орган, який надаватиме адміністративні послуги – орган державного архітектурно-будівельного контролю або Державну інспекцію архітектури та містобудування (ДІАМ). Експеримент охоплює процедури реєстрації, внесення змін, скасування документів на виконання підготовчих і будівельних робіт, а також прийняття об’єктів в експлуатацію. У разі обрання ДІАМ саме цей орган здійснюватиме дозвільні, реєстраційні та контрольні функції щодо відповідного об’єкта до моменту введення його в експлуатацію.
24 квітня КМУ видав постанову № 527 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 722», якою запроваджено механізм адміністративного оскарження до ДІАМ рішень уповноважених органів містобудування та архітектури про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень під час дії воєнного стану. Постановою передбачено, що замовник може подати заяву про оскарження через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва або портал «Дія», а ДІАМ через головних інспекторів будівельного нагляду розглядає такі заяви у строк до 20 робочих днів. За результатами розгляду ДІАМ може або залишити рішення про відмову без змін, або задовольнити скаргу у разі встановлення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності та відсутності підстав для відмови, визначених законом. Одночасно ДІАМ наділена повноваженням витребувати у місцевих органів містобудування та архітектури містобудівну документацію та інші матеріали, необхідні для розгляду скарги, а відповідні органи зобов’язані надати їх протягом трьох робочих днів.
Постановою також передбачено, що у разі задоволення скарги реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт або видача дозволу здійснюється органом державного архітектурно-будівельного контролю за умови відповідності документів містобудівній документації на місцевому рівні. Новий механізм оскарження не застосовується у випадках, коли містобудівна документація вже містить базу геопросторових даних, розроблену відповідно до встановлених державою вимог.
24 квітня КМУ видав постанову № 526 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512», якою розширив та деталізував особливості визначення вартості будівництва, ремонту та експлуатаційного утримання об’єктів в умовах воєнного стану.
Постановою поширено дію спеціального порядку не лише на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт, а й на поточний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування. Встановлено нові правила аналізу цін на матеріальні ресурси, включаючи обов’язкове використання даних виробників, імпортерів, дистриб’юторів, відкритих джерел та майбутньої бази даних цін у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва. Передбачено створення та функціонування електронної бази даних цін на будівельну продукцію, порядок її первинного наповнення, інформаційну взаємодію з податковими, митними органами та системою «Прозорро», а також обов’язок завантаження договірних цін і актів виконаних робіт до електронної системи будівництва.
Постановою також змінено підходи до визначення кошторисної заробітної плати: встановлено механізм застосування регіональних коефіцієнтів, мінімальних та максимальних порогів, а також надано підрядникам право самостійно визначати рівень кошторисної заробітної плати при формуванні договірної ціни. Запроваджено механізм компенсації фактичної заробітної плати працівників під час взаєморозрахунків за виконані роботи та можливість коригування відповідних сум. Крім того, дозволено вносити зміни до вже укладених договорів підряду для уточнення їх умов, за винятком істотних умов договору.
24 квітня КМУ видав постанову № 525 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1494 і від 23 грудня 2025 р. № 1701», якою суттєво розширив експериментальні механізми спрощеного будівництва та релокації виробничих потужностей підприємств оборонно-промислового комплексу в умовах воєнного стану. Постановою поширено дію експериментального проєкту, який раніше стосувався лише АТ «Антонов», на державні підприємства та господарські товариства оборонно-промислового комплексу, зокрема резидентів Defense City, підприємства, визначені окремим переліком, а також критично важливі підприємства для потреб оборони. Одночасно розширено перелік об’єктів, які можуть будуватися або реконструюватися в межах проєкту, включаючи виробничі цехи, склади, лабораторії, енергетичну та інженерну інфраструктуру, резервуари, очисні споруди та інші об’єкти, необхідні для релокації чи забезпечення виробництва. Постановою передбачено можливість реалізації проєктів за власні кошти підприємств, кошти міжнародної допомоги, благодійні внески, бюджетні кошти, а для резидентів Defense City – також за рахунок місцевих бюджетів. Крім того, спрощено порядок реалізації будівельних робіт: дозволено виконання робіт на підставі окремих проєктних рішень та частин проєктної документації, а введення об’єктів в експлуатацію здійснюється через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва без публікації відповідної інформації у відкритому доступі.
24 квітня КМУ видав постанову № 524 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 р. № 1427», якою змінено порядок використання територій біля аеродромів та погодження будівництва в межах зон авіаційних обмежень під час дії воєнного стану. Постановою передбачено можливість проведення оцінки впливу об’єктів будівництва навіть для аеродромів і вертодромів, які не мають чинних сертифікатів або строк дії яких закінчився під час воєнного стану, за умови відповідного звернення Державіаслужби. Одночасно встановлено обов’язок створення та підключення до електронного кабінету уповноважених органів і експлуатантів аеродромів у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва до 25 травня 2026 року. Постановою також розширено сферу застосування порядку визначення граничної висоти забудови та планувальних обмежень, включивши до неї не лише приаеродромні території, а й зони виконання навчально-тренувальних та інших польотів державної авіації за межами приаеродромних територій, а також процедури погодження об’єктів висотою понад 150 метрів.
24 квітня КМУ видав постанову № 522 «Про внесення змін до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою відтерміновано до 1 червня 2026 року застосування окремих вимог «Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам». Змінами скориговано строки, визначені в пунктах 136 та 137 Порядку, які були попередньо змінені постановою КМУ від 10 квітня 2026 р. № 494. Таким чином, ще на один місяць продовжено дію чинного механізму виплати допомоги на проживання ВПО та відтерміновано набрання чинності новими правилами.
24 квітня КМУ видав постанову № 520 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо здійснення закупівель із використанням рамкової угоди для відновлення населених пунктів та об’єктів, що постраждали внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації». Цією постановою запроваджено спеціальний експериментальний механізм здійснення закупівель для відновлення пошкоджених територій та об’єктів із використанням рамкових угод у системі публічних закупівель. Постановою визначено, що експериментальний проєкт діятиме протягом воєнного стану та ще 12 місяців після його припинення або скасування, але не більше двох років з дня набрання чинності цією постановою. Координатором проєкту визначено Міністерство розвитку громад та територій, а учасниками – органи місцевого самоврядування, військові адміністрації населених пунктів та суб’єкти господарювання. Постановою передбачено можливість здійснення через рамкові угоди закупівель робіт і послуг для нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, демонтажу, проєктування, технічного та авторського нагляду, інженерних вишукувань, а також реалізації проєктів «під ключ». Механізм передбачає проведення кваліфікаційного відбору учасників до рамкової угоди через систему «Прозорро», після чого закупівлі здійснюються лише серед попередньо відібраних кандидатів шляхом відкритих торгів або запиту пропозицій. Встановлено спеціальні строки та правила проведення процедур, можливість використання нецінових критеріїв оцінки пропозицій, а також окремий порядок роботи з проєктами «під ключ». Одночасно передбачено спрощення процедур для замовників, зокрема можливість приблизного визначення очікуваної вартості та обсягів робіт, а також обмеження публікації окремої інформації про місцезнаходження замовників і виконавців у разі загроз безпеці. Реалізація проєкту здійснюватиметься за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, міжнародної допомоги, кредитів та інших джерел фінансування.
22 квітня КМУ видав постанову № 511 «Про внесення змін до особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об’єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій». Цією постановою визначено, що дистанційне обстеження проводиться комісіями, утвореними відповідно до «Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації», а уповноважені органи зобов’язані забезпечувати такі комісії продуктами дистанційного спостереження, необхідними для проведення обстеження. Одночасно надано можливість залучення до складу комісій представників компетентних органів державної влади, зокрема СБУ, для підвищення достовірності інтерпретації даних дистанційного обстеження та обґрунтованості висновків комісій.
22 квітня КМУ видав постанову № 510 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічних інвестиційних проєктів». Цією постановою оновлено назви та параметри програм публічних інвестицій, у межах яких надаються освітні субвенції місцевим бюджетам. Постановою передбачено, що реалізація проєктів, за якими до набрання чинності цією постановою вже були подані заявки, прийняті рішення про розподіл коштів, укладені договори або вчинені інші правочини, продовжується в межах нових програм публічних інвестицій без необхідності повторного проходження процедур. Зокрема, програму «Облаштування захисних споруд цивільного захисту (укриттів) у закладах загальної середньої освіти» перейменовано на програму «Облаштування захисних споруд цивільного захисту (укриттів) у закладах дошкільної освіти та закладах, що надають повну загальну середню освіту», а програму «Забезпечення закладів загальної середньої освіти засобами навчання та обладнанням в межах впровадження реформи «Нова українська школа» – на програму «Модернізація освітніх просторів у закладах, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти, у межах реалізації реформи «Нова українська школа».
22 квітня КМУ видав постанову № 506 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2024 р. № 177 і від 8 листопада 2024 р. № 1278», якою змінено механізми функціонування та популяризації освітнього мобільного додатка «Мрія», зокрема в частині взаємодії з партнерами та надання учням додаткових переваг через сервіс Мрія-ID. Постановою уточнено, що партнери додатка можуть надавати учням дарунки, інші додаткові блага та знижки як у зв’язку з використанням Мрія-ID, так і на інших умовах, визначених самими партнерами. Постановою також деталізовано процедуру включення суб’єктів господарювання до переліку партнерів додатка «Мрія»: заяви подаватимуться в електронній формі через технічного адміністратора Порталу «Дія», а порядок розгляду та інформування визначатиметься регламентом роботи відповідної комісії. Крім того, розширено перелік органів, інформація від яких може бути підставою для виключення партнера з переліку, включивши не лише МОН, а й інші державні органи та органи місцевого самоврядування.
22 квітня КМУ видав постанову № 505 «Деякі питання здійснення епідеміологічного нагляду та проведення епідеміологічного розслідування епідемій, спалахів інфекційних та масових неінфекційних хвороб і надзвичайних ситуацій у сфері громадського здоров’я». Цією постановою комплексно врегульовано систему епідеміологічного нагляду та процедури епідеміологічних розслідувань у межах нової моделі системи громадського здоров’я. Постановою затверджено наступні акти:
- «Порядок здійснення епідеміологічного нагляду»;
- «Порядок проведення епідеміологічного розслідування епідемій, спалахів інфекційних та масових неінфекційних хвороб».
Постанова визначає види епідеміологічного нагляду, суб’єктів нагляду, їх повноваження, джерела даних, порядок міжвідомчої взаємодії та механізми прогнозування санітарно-епідемічної ситуації. Центральну координаційну роль закріплено за головною експертною установою у сфері громадського здоров’я та центрами контролю і профілактики хвороб МОЗ, які отримують повноваження щодо координації регіональних планів епідеміологічного нагляду, розроблення технічних керівництв і ініціювання медико-санітарних заходів.
Постанова також регламентує процедуру проведення епідеміологічних розслідувань: строки реагування, порядок створення комісій, права фахівців на доступ до об’єктів розслідування, порядок відбору зразків, оформлення актів, взаємодію з Держпродспоживслужбою, Держпраці, органами місцевого самоврядування та іншими органами. Окремо врегульовано механізм подання головними державними санітарними лікарями обов’язкових подань щодо запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, а також можливість ініціювання засідань комісій ТЕБ та НС у разі бездіяльності місцевої влади.
22 квітня КМУ видав постанову № 498 «Деякі питання функціонування ліцеїв», якою суттєво оновлено Положення про ліцей та деталізовано модель функціонування академічних ліцеїв у межах реформи профільної середньої освіти. Постанова закріплює, що ліцей є окремою юридичною особою, основним призначенням якої є забезпечення профільної середньої освіти академічного спрямування, а також надає можливість здобувати базову середню освіту і, як виняток, початкову освіту.
Постановою запроваджено нові вимоги до організації освітнього процесу: ліцей повинен забезпечувати щонайменше три профілі навчання в межах різних освітніх галузей (зокрема природничо-математичного, мовно-літературного та соціально-гуманітарного напрямів), а профільне навчання має здійснюватися через індивідуальні освітні траєкторії з можливістю вибору профілю, обов’язкових і вибіркових освітніх компонентів та зміни профілю навчання.
Постанова також вводить вимогу щодо створення груп для поглибленого вивчення предметів, можливість формування міжкласних, змінних і тимчасових науково-дослідницьких груп, а також обов’язковість наявності навчальних кабінетів і лабораторій для практичних занять.
Визначено нові підходи до оцінювання результатів навчання, включно з можливістю використання ліцеями власних шкал оцінювання за умови їх приведення до державної системи.
Окремий блок змін присвячений умовам функціонування ліцеїв під час воєнного стану: закріплено право організовувати дистанційне навчання для учнів з тимчасово окупованих територій або територій, наближених до району бойових дій, а також пов’язано вибір форм навчання з наявністю придатних укриттів і безпековою ситуацією. Постанова також посилює вимоги до освітнього середовища, універсального дизайну, цифрової доступності та інклюзивності, дозволяє ліцеям співпрацювати з іншими суб’єктами освітньої діяльності для забезпечення профільного навчання, а обласним і Київській міській державним адміністраціям доручає здійснювати моніторинг дотримання органами місцевого самоврядування законодавства щодо створення та функціонування ліцеїв у межах сформованої мережі закладів освіти.
20 квітня КМУ видав постанову № 495 «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», якою оновлено окремі механізми проведення нормативної грошової оцінки земель та уточнено порядок застосування відповідних коефіцієнтів і технічної документації. Постановою передбачено, що у разі відсутності офіційних даних Держстату про чисельність населення станом на 1 січня року, який передує проведенню оцінки, можуть використовуватися дані, надані відповідним органом місцевого самоврядування. Також встановлено порядок застосування коефіцієнта, який враховує розташування території територіальної громади в межах природно-сільськогосподарського району, до результатів загальнонаціональної нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, проведеної відповідно до постанови КМУ № 105 від 7 лютого 2018 р.
Постановою уточнено правила визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих одночасно в межах кількох оціночних районів, адміністративно-територіальних одиниць, територіальних громад або категорій лісів. У таких випадках оцінка визначатиметься як сума оцінок відповідних частин земельної ділянки.
20 квітня КМУ видав розпорядження № 351-р «Про розподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проєкту на облаштування безпечних умов (облаштування укриттів) у закладах, що надають загальну середню освіту, зокрема військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеях, ліцеях із посиленою військово-фізичною підготовкою, та у закладах дошкільної освіти у 2026 році». Цим розпорядженням затверджено розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів облаштування укриттів у закладах освіти обсягом 972,4 млн. грн. між місцевими бюджетами окремих громад Вінницької, Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської та Херсонської областей. Розпорядження передбачає спрямування коштів виключно на реалізацію публічних інвестиційних проєктів щодо створення безпечних умов у закладах освіти шляхом облаштування захисних споруд цивільного захисту.
20 квітня КМУ видав розпорядження № 350-р «Про розподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проекту на облаштування безпечних умов (облаштування укриттів) у закладах, що надають загальну середню освіту, зокрема військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеях, ліцеях із посиленою військово-фізичною підготовкою, та у закладах дошкільної освіти у 2026 році». Цим розпорядженням здійснено розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів облаштування укриттів у закладах освіти обсягом понад 2,73 млрд. грн. між місцевими бюджетами окремих громад більшості областей України. Розпорядження передбачає спрямування коштів виключно на реалізацію публічних інвестиційних проєктів щодо облаштування захисних споруд цивільного захисту у закладах загальної середньої та дошкільної освіти.
10 квітня КМУ видав постанову № 494 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 і від 13 серпня 2025 р. № 990», якою уточнено окремі умови надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та додаткової державної підтримки на оплату електроенергії й альтернативних джерел енергозабезпечення. Постановою внесено зміни до Порядку надання допомоги на проживання ВПО, зокрема уточнено формулювання щодо категорій осіб, які мають право на продовження отримання допомоги, а також розширено перелік випадків, що враховуються під час визначення права на виплати. Одночасно змінами до постанови КМУ № 990 та відповідного порядку надання додаткової підтримки встановлено, що така підтримка на оплату послуг з постачання та розподілу електричної енергії або покриття витрат на альтернативні джерела енергозабезпечення надається саме в межах опалювального сезону 2025/26 року.
10 квітня КМУ видав постанову № 491 «Про затвердження Порядку проведення постінвестиційної оцінки масштабного публічного інвестиційного проєкту», якою врегульовано процедуру постінвестиційного моніторингу та оцінки результатів масштабних публічних інвестиційних проєктів після завершення їх реалізації. Порядок поширюється на проєкти, реалізовані повністю або частково за рахунок коштів державних чи місцевих бюджетів та/або під державні чи місцеві гарантії, за винятком проєктів державно-приватного партнерства та більшості проєктів міжнародних фінансових організацій.
Постанова запроваджує поняття постінвестиційної оцінки, постінвестиційного періоду, інвестиційного ефекту та суспільного впливу проєкту. Постінвестиційна оцінка визначена як процедура комплексного аналізу фінансово-економічних результатів проєкту та його соціального, економічного, кліматичного й екологічного впливу після введення об’єкта в експлуатацію. Постінвестиційний період триває 5 з половиною років і включає підготовчий етап, первинний моніторинг протягом трьох років, первинну постінвестиційну оцінку, підсумковий моніторинг та підсумкову оцінку через п’ять років після завершення проєкту.
Порядком визначено обов’язок ініціатора проєкту у місячний строк після завершальної оцінки реалізації проєкту підготувати постінвестиційний план та внести його до Єдиної інформаційної системи управління публічними інвестиційними проєктами. Постінвестиційний план має містити графік моніторингу, методологію оцінювання, перелік ключових показників ефективності та суспільного впливу, а також механізми збору даних. Джерелами інформації для оцінки можуть бути державна статистика, фінансова звітність, результати аудитів, опитування, гендерний аналіз, екологічні оцінки, дані громадських організацій та інформація з Єдиної інформаційної системи.
Постанова регламентує зміст первинного та підсумкового звіту про постінвестиційну оцінку. Такі звіти повинні містити аналіз відповідності фактичних результатів прогнозним показникам, оцінку окупності інвестицій, впливу на економічне зростання, створення робочих місць, якість життя населення, безбар’єрність, гендерну рівність, довкілля та клімат. Для оцінки передбачено стандартизовані індикатори та шкали оцінювання ефективності проєктів, а також аналіз динаміки результатів через три та п’ять років після завершення проєкту.
Постановою також запроваджено механізм затвердження або відхилення звітів про постінвестиційну оцінку Мінекономіки, обласними військовими адміністраціями або виконавчими органами місцевого самоврядування залежно від рівня проєкту. У разі виявлення неповної чи недостовірної інформації звіт може бути відхилений із вимогою доопрацювання. Затверджені звіти підлягають оприлюдненню у Єдиній інформаційній системі та у форматі відкритих даних. Результати постінвестиційної оцінки можуть використовуватися для планування нових проєктів, удосконалення процедур управління публічними інвестиціями та формування рекомендацій щодо масштабування проєктів у відповідних галузях.
10 квітня КМУ видав постанову № 485 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо вдосконалення здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», якою змінено процедури державного архітектурно-будівельного контролю та приведено їх у відповідність до Закону України «Про адміністративну процедуру». Постанова фактично реформує процес проведення перевірок, розгляду звернень, накладення штрафів і взаємодії контролюючих органів із суб’єктами містобудування.
Постанова запроваджує нову процедурну модель державного архітектурно-будівельного контролю як адміністративного провадження із чітко визначеними процесуальними правами та обов’язками сторін. Вперше деталізовано механізми самовідводу та відводу посадових осіб органів контролю, порядок зупинення та відновлення провадження, вимоги до оформлення рішень, строки розгляду звернень і порядок комунікації через електронний кабінет та засоби електронних комунікацій.
Постановою суттєво змінено правила проведення позапланових перевірок. Встановлено вичерпний перелік підстав для їх проведення, деталізовано вимоги до звернень громадян та юридичних осіб, запроваджено процедуру залишення звернень без руху, строки усунення недоліків, а також обмеження щодо повторних перевірок за тими самими фактами. Для розгляду звернень створюються спеціальні комісії при органах державного архітектурно-будівельного контролю, а їх висновки підлягають оприлюдненню на офіційних вебсайтах і порталі відкритих даних. Передбачено можливість дистанційної участі заявників і суб’єктів містобудування у засіданнях комісій через відеоконференції.
Окремий блок змін стосується боротьби із самочинним будівництвом. Врегульовано порядок перевірок у разі неможливості встановити суб’єкта самочинного будівництва: органи контролю отримують право звертатися до Національної поліції для встановлення особи забудовника.
Постанова значно розширює цифровізацію процедур. Документи можуть надсилатися через електронний кабінет, електронні комунікації або поштові відправлення з описом вкладення. Визначено правила фіксації дати отримання документів, ведення електронного діловодства, а також використання фото-, аудіо- та відеофіксації під час перевірок.
Постанова також деталізує зміст приписів, протоколів і постанов про штрафи, встановлює обов’язковість детальної правової аргументації рішень та посилань на докази, а також вводить механізм призначення інженерно-технічних експертиз із можливістю зупинення перевірки до отримання висновків експертів. Окремо передбачено повноваження органів контролю забороняти експлуатацію об’єктів, які не введені в експлуатацію.
10 квітня КМУ видав постанову № 482 «Про затвердження Порядку здійснення моніторингу стану виконання законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, практики його застосування, заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, підготовки та оприлюднення щорічного звіту за результатами моніторингу». Затверджений Порядок визначає рівні моніторингу (місцевий, регіональний, загальнодержавний і міжнародний), перелік суб’єктів моніторингу, порядок збору та аналізу статистичних і адміністративних даних, а також вимоги до щорічної звітності. Передбачено щорічний збір даних про всі форми домашнього насильства з деталізацією за статтю, віком, місцем проживання та соціальними категоріями постраждалих і кривдників, проведення соціологічних досліджень та оцінювання ефективності роботи служб підтримки, органів влади, поліції, судів, закладів освіти та охорони здоров’я.
10 квітня КМУ видав постанову № 477 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2026 році освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (за спеціальним фондом державного бюджету) в частині створення сучасного освітнього простору», якою запроваджено механізм фінансування модернізації освітньої інфраструктури для профільної середньої освіти в межах реформи «Нова українська школа». Субвенція спрямовується на створення сучасних освітніх просторів у комунальних закладах загальної середньої освіти, зокрема на закупівлю обладнання, STEM-лабораторій, меблів, мультимедійного та комп’ютерного оснащення для кабінетів біології, географії, математики, фізики та хімії. Фінансування здійснюватиметься на умовах співфінансування: до 90 % – за рахунок державної субвенції, не менше 10 % – за рахунок місцевих бюджетів. Обов’язковою умовою участі є проведення громадами ремонту або реконструкції приміщень власним коштом.
Постанова вперше інтегрує відбір освітніх проєктів у нову систему управління публічними інвестиціями: заявки подаються через Єдину інформаційну систему управління публічними інвестиційними проєктами, а МОН здійснює їх оцінку та формує секторальний проєктний портфель. Відбір проєктів здійснюватиметься конкурсною комісією за рейтинговими критеріями, серед яких – кількість учнів, наявність STEM-профілів, кадрова спроможність, співпраця із ЗВО та роботодавцями, рівень співфінансування та дефіцит сучасної освітньої інфраструктури у громаді. Для більшості областей встановлено однаковий граничний обсяг фінансування – 31,8 млн грн. Загальний обсяг субвенції становить майже 700 млн грн.
8 квітня КМУ видав постанову № 467 «Про внесення змін до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», якою уточнено процедури надання відстрочок від мобілізації та запроваджено окрему категорію тимчасового звільнення від призову для окремих військовослужбовців віком 18–25 років після завершення контрактної служби. Постановою встановлено, що громадяни віком від 18 до 25 років, які під час воєнного стану проходили військову службу за однорічним контрактом і були звільнені з підстав, визначених законом, не підлягають мобілізації протягом 12 місяців після звільнення, якщо самі не погодяться на повторний призов. Для отримання такої відстрочки особа повинна подати заяву та документи до ТЦК та СП, а відомості про відстрочку мають бути внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів протягом трьох робочих днів.
Одночасно постановою звужено перелік випадків, коли питання відстрочки розглядається комісіями при ТЦК та СП, а також уточнено порядок подання заяв через ЦНАП.
8 квітня КМУ видав розпорядження № 313-р «Про розподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проєкту на придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів освіти, зокрема військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв, ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою, у 2026 році». Цим розпорядженням здійснено розподіл освітньої субвенції обсягом 46,5 млн. грн., котра спрямовується на закупівлю обладнання, реконструкцію і капітальний ремонт їдалень та харчоблоків у закладах загальної середньої освіти. Фінансування отримають громади Вінницької, Волинської, Закарпатської, Кіровоградської, Львівської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Херсонської та Чернівецької областей.
1 квітня КМУ видав постанову № 490 «Деякі питання розрахунку та виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю», якою затверджено новий порядок виконання роботодавцями нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю та визначено перелік посад, які не враховуються при його розрахунку.
Постановою запроваджено механізм «подвійного зарахування»: одна працевлаштована особа з інвалідністю І групи або особа з інвалідністю ІІ групи з визначеними порушеннями зору чи психічними розладами може зараховуватися роботодавцю як два робочі місця нормативу. Таке зарахування можливе лише за умови офіційного працевлаштування, відсутності цивільно-правового договору, оплати праці не нижче мінімальної зарплати та відсутності медичних протипоказань до роботи. Постановою також визначено перелік документів, якими підтверджується право на подвійне зарахування, та перелік діагнозів за класифікатором НК 025:2021.
Окремо уряд затвердив перелік штатних одиниць, які не включаються до розрахунку нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю. До них віднесено робочі місця зі шкідливими або небезпечними умовами праці, роботи підвищеної небезпеки, а також в інших сферах, де законодавство передбачає спеціальні вимоги до стану здоров’я працівників. Постанова застосовується з 1 січня 2026 року.
1 квітня КМУ видав постанову № 449 «Деякі питання надання роботодавцям державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору «Точка опори»», якою запроваджено новий механізм державної підтримки бізнесу в умовах воєнного стану. Постанова встановлює порядок компенсації роботодавцям частини витрат на оплату праці працівників під час простою або призупинення трудових договорів через пошкодження чи знищення майна внаслідок війни.
Підтримка надається роботодавцям у формі відшкодування частини заробітної плати та ЄСВ за працівників, які перебувають у простої або з якими призупинено дію трудового договору. Допомога доступна лише для бізнесу, який не має податкової та зарплатної заборгованості, сплачував ЄСВ щонайменше шість місяців до пошкодження майна, не перебуває у стані ліквідації чи банкрутства та планує відновлення діяльності. Базовий строк підтримки становить до трьох місяців, а за наявності плану відновлення господарської діяльності – до шести місяців. Максимальний розмір компенсації обмежено подвійним розміром мінімальної заробітної плати.
Постанова також передбачає можливість подання заяв через центри зайнятості та, після технічної реалізації, через Портал «Дія». Для отримання допомоги роботодавець має підтвердити факт пошкодження або знищення майна документами обстеження чи витягом з ЄРДР. Окремо врегульовано контроль за використанням коштів, підстави для припинення виплат та повернення коштів у разі подання недостовірних даних або нецільового використання підтримки. Працівники, які перебувають у простої та отримують підтримку в межах програми «Точка опори», можуть залучатися до суспільно корисних робіт під час воєнного стану.
1 квітня КМУ видав постанову № 438 «Про затвердження Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС)», якою затверджено комплексну Національну програму адаптації українського законодавства до права ЄС як основний інструмент виконання зобов’язань України у межах переговорного процесу про вступ до Європейського Союзу. Постанова формалізує єдину систему планування, координації та моніторингу імплементації acquis ЄС відповідно до переговорної рамки ЄС від 21 червня 2024 року.
Постанова інтегрує до Національної програми раніше затверджені дорожні карти у сферах верховенства права, реформи державного управління, функціонування демократичних інституцій та захисту прав національних меншин, а також плани виконання рекомендацій Європейської Комісії у межах Пакета розширення ЄС.
1 квітня КМУ видав постанову № 437 «Про внесення змін до Порядку визнання населеного місця історичним», якою оновлено процедуру визнання населених місць історичними та внесення їх до Списку історичних населених місць України. Постанова встановлює нові критерії оцінки історичних населених місць, деталізує вимоги до документації та визначає механізм виключення населених місць зі Списку у разі втрати відповідності критеріям.
Новий Порядок вперше закріплює поняття культурного ландшафту та історичного населеного середовища як об’єктів охорони, а також визначає, що населене місце може бути визнане історичним за наявності історико-культурного заповідника або за відповідності щонайменше двом критеріям, серед яких – збережена історична забудова, історичне планування, традиційний характер середовища та культурного ландшафту. Постанова регламентує перелік відомостей, які мають подаватися до Мінкульту органами місцевого самоврядування, включно з історико-архітектурним обґрунтуванням, картографічними та фотофіксаційними матеріалами. Передбачено обов’язковий розгляд пропозицій консультативними та науково-методичними радами у сфері охорони культурної спадщини. Окремо врегульовано спрощений порядок внесення технічних змін до Списку у випадку перейменування населених пунктів чи зміни адміністративно-територіального устрою. Постанова також рекомендує органам місцевого самоврядування протягом одного року після внесення населеного пункту до Списку розробити науково-проєктну документацію щодо меж і режимів використання історичних ареалів, а для територій бойових дій або тимчасової окупації – протягом року після завершення воєнного стану.
1 квітня КМУ видав постанову № 434 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 січня 2026 р. № 106», якою змінено умови реалізації експериментального проєкту щодо надання державної допомоги на придбання незалежних джерел електричної енергії для потреб співвласників багатоквартирних будинків. Постановою уточнено територію першого етапу реалізації проєкту: державна підтримка надаватиметься у Київській та Харківській областях, а також у місті Києві.
1 квітня КМУ видав постанову № 420 «Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо сприяння працевлаштуванню осіб дорослого віку «Досвід має значення», якою запроваджено державну програму підтримки працевлаштування осіб віком від 50 років. Порядок визначає механізм організації навчання, кар’єрного консультування, коротких співбесід із роботодавцями та набуття практичних навичок для осіб старшого віку з метою їх інтеграції або повернення на ринок праці.
Регіональні центри зайнятості формуватимуть базу вакансій, здійснюватимуть підбір кандидатів та організовуватимуть комунікацію між роботодавцями і шукачами роботи. Для участі особи подають заявки із зазначенням професійних навичок, компетентностей та бажаної сфери зайнятості, а роботодавці – інформацію про кадрові потреби та вимоги до кандидатів. Передбачено можливість електронного подання заявок через вебсайт Державного центру зайнятості, а за технічної можливості – також через Портал «Дія» та систему «Обрій».
Постанова також запроваджує регулярний моніторинг зайнятості осіб віком 50+ на основі даних реєстру застрахованих осіб та зобов’язує Державний центр зайнятості щокварталу подавати Мінекономіки узагальнену інформацію про рівень зайнятості таких осіб у розрізі регіонів та вікових категорій.
1 квітня КМУ видав постанову № 410 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо розірвання трудового договору з ініціативи працівника з роботодавцем, місцезнаходженням якого є територія активних бойових дій або тимчасово окупована Російською Федерацією територія». Цією постановою запроваджено цифровий механізм одностороннього розірвання трудового договору працівником у випадках, коли роботодавець перебуває на території активних бойових дій або тимчасової окупації. Експериментальний проєкт діятиме протягом двох років.
Постанова дозволяє працівникам подавати заяву про звільнення через систему «Обрій» засобами Порталу «Дія» без необхідності фізичного контакту з роботодавцем. Після реєстрації заяви трудовий договір вважається розірваним автоматично наступного дня без видання наказу роботодавцем або отримання його згоди. Система автоматично перевірятиме дані заявника та роботодавця через державні реєстри, зокрема ЄДР, реєстр застрахованих осіб та перелік територій бойових дій і окупації. Інформація про звільнення автоматично передаватиметься до реєстру застрахованих осіб та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Порядок не поширюється на керівників підприємств та осіб, які займають виборні посади. Роботодавець зобов’язаний провести остаточний розрахунок і видати трудову книжку після припинення бойових дій, деокупації території або перереєстрації на підконтрольній території України. Постанова також визначає механізми електронної ідентифікації заявників, автоматичної перевірки даних та захисту персональної інформації під час реалізації процедури.
1 квітня КМУ видав розпорядження № 333-р «Про схвалення рекомендацій щодо залучення амбасадорів безбар’єрності до комунікаційного супроводу та підтримки реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року». Цим розпорядженням затверджено рекомендації для органів публічної влади щодо формування мережі амбасадорів безбар’єрності та їх залучення до популяризації державної політики у сфері безбар’єрності.
Розпорядження визначає амбасадорів безбар’єрності як представників громадянського суспільства, експертного середовища, бізнесу або лідерів думок, які на добровільних засадах сприятимуть комунікації та підтримці Національної стратегії безбар’єрності. Для них встановлено принципи діяльності, зокрема добровільність, недискримінацію, репрезентативність, людиноцентричність та відкритість. Розпорядження також визначає можливі форми їх участі: інформаційні кампанії, публічні виступи, створення контенту, участь у розробленні політик і просвітницьких заходах. Органи місцевого самоврядування мають до 1 травня 2026 року визначити власних координаторів і подати відповідну інформацію Мінкульту. Також встановлено механізми моніторингу діяльності амбасадорів, підстави для припинення співпраці та вимогу регулярного звітування про результати комунікаційної роботи у сфері безбар’єрності.
1 квітня КМУ видав розпорядження № 287-р «Про розподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на покращення гарячого харчування та фінансування харчування учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти за спеціальним фондом у 2026 році». Цим розпорядженням розподілені кошти спеціального фонду державного бюджету на фінансування шкільного харчування у 2026 році. Розпорядження передбачає два окремі джерела фінансування: кошти, отримані від Всесвітньої продовольчої програми ООН (ВПП ООН) у 2026 році, а також повернуті залишки невикористаних коштів аналогічної субвенції за 2025 рік. Загальний обсяг розподілу становить понад 59,5 млн. грн., з яких 54,9 млн. грн. – нові надходження від ВПП ООН, а ще 4,58 млн грн – повторний розподіл залишків минулорічних коштів.
Кошти спрямовуються окремим громадам Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей для фінансування гарячого харчування учнів початкових класів.
15 квітня Міністерство освіти і науки України (далі – МОН України) видало наказ №634 «Про затвердження Переліку найбільших закладів позашкільної освіти державної та комунальної форми власності системи Міністерства освіти і науки України», яким визначило найбільші заклади позашкільної освіти комунальної форми власності на всій території України.
1 квітня МОН України видало наказ №543 «Про деякі питання щодо відбору в 2026 році публічних інвестиційних проєктів на модернізацію майстерень і лабораторій закладів професійної та фахової передвищої освіти, забезпечення енергоефективності, безпеки та інклюзивності освітнього простору за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам». Цей наказ передбачає фінансування оновлення навчально-практичних центрів, закупівлі сучасного обладнання, проведення реконструкції та капітального ремонту приміщень, а також заходів із забезпечення енергоефективності, безпеки та інклюзивності освітнього простору закладів професійної та фахової передвищої освіти. Відбір здійснюється на конкурсній основі через подання проєктних заявок до МОН України та внесення проєктів до системи DREAM.
28 березня набрав чинності стандарт державної мови «Український правопис», затверджений рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови від 1 березня 2026 року № 47. Текст зазначеного стандарту державної мови опублікований на офіційному вебсайті Комісії.
Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови є обов’язковими для виконання на всій території України, тому дія стандарту державної мови «Український правопис» поширюється на всі сфери суспільного життя, визначені в Законі України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
30 квітня МОН України започаткувало безоплатний онлайн-курс «Перезавантаження НУШ: 1–4 класи. Актуальні оновлення для вчительства» для підвищення кваліфікації педагогів початкової школи.
Курс розроблений з урахуванням актуальних змін у початковій освіті та покликаний допомогти вчителям ознайомитися з особливостями оновленого Державного стандарту початкової освіти, ефективно впроваджувати новий зміст навчання та працювати з учнями у сучасних умовах.
21 квітня на сайті МОН України оприлюднено «Рекомендації щодо проведення фестивалів здорового харчування в громадах». Відповідно до «Стратегії реформи шкільного харчування до 2027 року» одним із ключових напрямів є формування культури свідомого вибору здорового харчування. У 2026 році в межах реалізації четвертої стратегічної цілі реформи «Свідоме обрання українцями здорового харчування» МОН України особливу увагу спрямувало на запровадження здорового способу життя та популяризацію принципів збалансованого раціону серед дітей, батьків і освітян. З цією метою передбачено проведення в кожній громаді щонайменше одного заходу протягом року, спрямованого на популяризацію принципів здорового харчування. Щоб підтримати громади в організації таких заходів, МОН України розробило збірник рекомендацій щодо проведення фестивалів здорового харчування, який містить поради, які допоможуть органам місцевого самоврядування, закладам освіти та органам управління освітою спланувати та провести тематичні заходи.
Раніше для підтримки громад у цій сфері МОН України було підготовлено Посібник з комунікації здорового харчування та проведення тематичних заходів – комплексний методичний документ щодо організації інформаційних кампаній, освітніх активностей та публічних подій у громадах.
1 квітня Міністерство розвитку громад та територій України (далі – Мінрозвитку України) оприлюднило оновлені (станом на 1 квітня 2026 року) результати моніторингу реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади.
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ
11 травня Мінрозвитку України оприлюднило проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової соціальної програми покращення питного водопостачання України на період до 2035 року». Зауваження та пропозиції до проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України слід надсилати до 26 травня на адресу: o.koziichuk@mtu.gov.ua.
24 квітня Мінрозвитку України оприлюднило проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 18 Порядку формування середньозваженого тарифу на послугу з управління побутовими відходами, а також тарифів на збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів». Зауваження та пропозиції до проєкту постанови Кабінету Міністрів України слід надсилати до 24 травня на адресу: o.bozhko@mtu.gov.ua.
СУДОВА ПРАКТИКА
8 травня Верховний Суд опублікував узагальнення правових позицій Верховного Суду щодо розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця через прогул працівника (на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України). Основна увага зосереджена на критеріях встановлення факту прогулу, визначенні поняття «робоче місце» та розмежуванні поважних і неповажних причин відсутності працівника на роботі. В огляді проаналізовано підходи Верховного Суду до вирішення спорів, пов'язаних із самовільним переходом на дистанційну роботу, використанням відпусток за усною домовленістю чи з помилками в заявах, а також правові наслідки необізнаності працівника про наказ щодо поновлення на роботі.
Окремий розділ видання присвячено особливостям звільнення за прогул в умовах воєнного стану, зокрема кваліфікації відсутності працівників через перебування в зоні активних бойових дій, в укриттях під час повітряних тривог або за кордоном задля збереження життя та здоров’я. Висвітлено правові позиції щодо специфіки праці окремих категорій працівників – педагогів, керівників підприємств і працівників об'єктів критичної інфраструктури, для яких діють особливі правила щодо дисципліни та надання відпусток у цей період.
У постанові Верховного Суду від 1 квітня у справі № 120/12168/25 сформульовано правову позицію, що вирішення спорів щодо укладення договорів про надання соціальних послуг належить до юрисдикції адміністративних судів. Позивачки звернулися до суду з позовом до Департаменту соціальної політики міської ради, у якому просили визнати протиправними дії відповідача щодо включення до проєкту тристороннього договору про надання соціальних послуг обмеженого переліку заходів і тривалості їх виконання, що призвело до заниження розміру компенсації, а також зобов’язати укласти договір з урахуванням максимально можливого обсягу годин догляду. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду констатував, що підготовка уповноваженим органом тристороннього договору про надання соціальних послуг з догляду на професійній основі та всі вчинені з цією метою дії охоплюються адміністративною процедурою з надання адміністративної послуги, результат якої спрямований на набуття надавачем соціальних послуг прав та обов’язків відповідно до Закону України від 17 січня 2019 року № 2671-VIII «Про соціальні послуги», зокрема права на отримання грошової компенсації.
Верховний Суд прийшов до висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діє як суб’єкт владних повноважень, а спір виник у зв’язку з реалізацією ним управлінських функцій, що свідчить про його публічно-правовий характер і необхідність розгляду за правилами адміністративного судочинства.
