Ви читаєте Правовий Куточок за січень 2024 року. Можливо, Ви шукаєте оновлення законодавства за грудень попереднього року. Якщо так — проходьте за цим посиланням.

26 січня Кабінет Міністрів України (далі – КМУ) прийняв постанову №94 «Деякі питання соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих категорій осіб». Відповідно до цієї постанови:

- виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам продовжується автоматично з 1 лютого 2024 р. на один місяць без додаткового звернення для осіб, у яких у січні 2024 р. закінчився шестимісячний період отримання такої допомоги;

- з 1 лютого 2024 р. можна подати заяву для продовження виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, які мають право на її продовження після 1 березня 2024 р., відповідно до «Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам»;

- допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам, які мають на неї право та особисто звернулися за продовженням її виплати упродовж лютого – березня 2024 р., призначається і виплачується починаючи з 1 березня 2024 року.

Внесені також зміни до низки постанов Уряду щодо соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих категорій осіб, зокрема:

- «Порядку надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2000 р. № 1192;

- «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751;

- «Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 250;

- «Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 189;

- «Порядку виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2019 р. № 250 «Деякі питання надання соціальної підтримки багатодітним сім’ям»;

- «Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги»;

- «Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 79 «Деякі питання призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»;

- «Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам»;

- постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб».

26 січня КМУ прийняв постанову № 90 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 р. № 451 «Питання надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам за рахунок коштів гранту, наданих Кредитною установою для відбудови (KfW)». Цією постановою оновлено умови отримання вищеназваних пільгових іпотечних кредитів.

26 січня КМУ прийняв постанову №70 «Про затвердження Порядку організації та здійснення контролю виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування вимог законодавства у сфері цивільного захисту». Цією постановою затверджено вищеназваний Порядок, у якому визначено:

- вимоги до організації та проведення комплексних, контрольних та цільових перевірок дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту (у т.ч. органами місцевого самоврядування);

- вимоги до оцінювання виконання органами місцевого самоврядування законодавства у сфері цивільного захисту;

- переліки питань для перевірки виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту органами місцевого самоврядування.

23 січня КМУ прийняв постанову №73 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2024 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я». Органам місцевого самоврядування рекомендовано (у разі потреби):

- додатково понад обсяги субвенції планувати та здійснювати з місцевих бюджетів оплату видатків, що визначені пунктом 3 Порядку та умов, затверджених цією постановою, включаючи погашення бюджетних зобов’язань минулих періодів, узятих на облік в органах Державної казначейської служби;

- передавати субвенцію для здійснення окремих видатків у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету, зокрема у разі, коли на території територіальної громади недостатньо бюджетних установ, інших суб’єктів господарювання комунальної власності, які забезпечують надання публічних послуг.

Передача субвенції між місцевими бюджетами здійснюється на підставі рішень відповідних місцевих рад, прийнятих кожною із сторін, і укладених відповідних договорів.

19 січня КМУ прийняв постанову № 52 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 841 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2023 році додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації».

Відповідно до внесених змін:

- продовжено дію постанови КМУ від 21 серпня 2019 р. № 841 на 2024 рік;

- оновлено «Порядок та умови надання у 2024 році додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації»;

- запроваджено двоетапний алгоритм розподілу такої додаткової дотації;

- оновлено формули, за якою здійснюється розрахунок обсягу додаткової дотації на першому та другому етапах;

- затверджено розподіл додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам Іванівської сільської, Колочавської сільської та Старокостянтинівської міської територіальних громад на здійснення ними повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв'язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації, на 2024 рік між місцевими бюджетами у загальному обсязі понад 28 млн. грн.

16 січня КМУ прийняв постанову №47 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідно до внесених змін:

- військовозобов'язані керівники, їх заступники та працівники, які задіяні у виробництві товарів, виконанні робіт і наданні послуг оборонного призначення з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів, їх складових частин та працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які визначені Мінстратегпромом критично важливими для функціонування економіки в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності;

- для вищеназваних підприємств не застосовуються обмеження щодо кількості військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню.

16 січня КМУ прийняв постанову №39 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо регулювання відносин, пов’язаних з наданням компенсації за об’єкти нерухомого майна, знищені та пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України». Цією постановою внесені зміни до наступних актів уряду:

- «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

- «Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення»», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 р. № 381;

-  «Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 р. № 600;

- затверджено форму «Акту верифікації щодо цільового використання компенсації для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку».

16 січня КМУ прийняв постанову №38 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2024 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання окремих заходів з реалізації соціального проекту «Активні парки - локації здорової України»». Відповідно до цієї постанови умовами надання вищеназваної субвенції є:

- проведення заходів на відповідних територіях, що не включені до переліку територій, на яких ведуться/велися бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції;

- наявність безпечних місць для проведення заходів у рамках реалізації соціального проекту, передбачених пунктом 3 Положення про соціальний проект «Активні парки - локації здорової України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2021 р. № 326;

- доступ до локацій та послуг координаторів (фахівців) з урахуванням принципів безбар’єрності, доступності різних верств населення, включаючи ветеранів війни, їх сімей та внутрішньо переміщених осіб;

- оплата послуг не більш як одного координатора (фахівця), який відповідає вимогам та встановленим критеріям до координатора (фахівця) заходу в рамках соціального проекту «Активні парки - локації здорової України», затвердженим Мінмолодьспортом, на одну локацію виходячи з розрахунку не менше ніж 1000 відвідувачів на одного координатора (фахівця);

- оплата послуг одного координатора (фахівця) у розмірі, що не перевищує розміру місячної мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2024 р. та збільшеної у 1,2 раза.

Розподіл субвенції між обласними бюджетами та міським бюджетом м. Києва затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Мінмолодьспорту. Розподіл субвенції між місцевими бюджетами здійснюється обласними держадміністраціями (обласними військовими адміністраціями) відповідно до умов, визначених пунктом 4 вищеназваних «Порядку та умов», на підставі підтвердних документів щодо:

- наявності локацій із дотриманням вимог правового режиму воєнного стану;

- гарантування стабільної роботи координаторів (фахівців) на локаціях;

- строків залучення/наймання координаторів (фахівців).

Вищеназвані документи подаються виконавчими органами місцевих рад (військовими адміністраціями) протягом 14 днів з дня затвердження Кабінетом Міністрів України розподілу субвенції.

12 січня наказом НАЗК №2 оновлено «Методичні рекомендації щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» у питаннях запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції».

9 січня Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 16 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473 «Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд»».

Відповідно до внесених змін акт обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією російської федерації, та/або звіт з технічного обстеження є документами, що підтверджують факт пошкодження або знищення нерухомого майна внаслідок збройної агресії Російської Федерації для цілей реалізації положень пунктів 8-11 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

То ж тепер позичальник може звернутися до банку щодо призупинення платежів за іпотечним зобов’язанням, якщо предмет іпотеки було зруйновано або пошкоджено. Зокрема, мова йде про виплату основної суми кредиту, відсотків, комісій та інших платежів за договором про споживчий кредит. Щоправда, мова йде про житло, яке знаходиться на території активних бойових дій або тимчасово окупованій території, котре було пошкоджене/знищене внаслідок збройної агресії рф.

Принагідно нагадаємо, що раніше підтвердити факт пошкодження майна громадяни мали шляхом отримання витягу з відповідного Державного реєстру.

Тепер факт пошкодження або знищення нерухомого майна підтверджується актом обстеження обʼєкта та/або звітом із технічного обстеження. Це полегшить та прискорить процес призупинення платежів за іпотечними зобов’язаннями, якщо предмет іпотеки було знищено або пошкоджено.

9 січня Кабінет Міністрів України прийняв постанову №12 «Про затвердження критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання на надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес». Вищеназваною постановою було затверджено критерії оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання на надання послуг, пов’язаних із задоволенням особливо важливих загальних потреб громадян, що не можуть надаватися на комерційній основі без державної підтримки (у тому числі за рахунок коштів місцевого бюджету).

Хочемо принагідно нагадати, що перелік цих послуг визначено постановою КМУ від 23 травня 2018 р. № 420 «Про затвердження переліку послуг, що становлять загальний економічний інтерес». До них, зокрема, віднесено:

- послуги у сфері функціонування ринку електричної енергії, котрі охоплюють:

• послуги із виконання функцій постачальника універсальних послуг;
• послуги із виконання функцій постачальника «останньої надії»;
• послуги із забезпечення розвитку генеруючих потужностей;
• послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії;
• послуги із підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії;
• купівля електричної енергії, виробленої на об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм «зеленим» тарифом чи аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї;
• послуги із впровадження технічних заходів та освоєння технологій, спрямованих на зменшення викидів забруднюючих речовин і пов’язаних з переобладнанням спалювальних установок;
• послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів;
• послуги із забезпечення безпеки постачання електричної енергії відповідно до Правил про безпеку постачання електричної енергії, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.

- послуги у сфері функціонування ринку природного газу, котрі охоплюють:

• послуги продажу природного газу власного видобутку (крім обсягів виробничо-технологічних витрат, обсягів, які використовуються для власних потреб, пов’язаних з видобутком, підготовкою до транспортування і транспортуванням природного газу, а також для виробництва скрапленого природного газу та стабільного бензину) для формування ресурсу природного газу для побутових споживачів, релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) та виробників теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії з метою надання послуг з опалення і постачання гарячої води населенню та релігійним організаціям;
• послуги придбання природного газу, необхідного для формування ресурсу природного газу для побутових споживачів, релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) та виробників теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії з метою надання послуг з опалення і постачання гарячої води населенню та релігійним організаціям в оптових продавців, у тому числі за кордоном;
• послуги постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності);
• послуги постачальника «останньої надії»;
• послуги транспортування та зберігання (закачування, відбору) природного газу.

- послуги у сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема:

• послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії;
• послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання гарячої води;
• послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого водопостачання;
• послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водовідведення;
• послуги з вивезення побутових відходів, послуги з поводження з побутовими відходами.

- послуги у сфері аудіовізуальних медіа, які є сервісами загального економічного інтересу, зокрема:

• послуги із створення та/або добору, організації та поширення масової інформації, що спрямовані на задоволення демократичних, інформаційних, соціальних та культурних потреб українського суспільства;
• послуги із створення та/або добору, організації та поширення масової інформації аудіовізуальних медіа іномовлення, що спрямовані на задоволення демократичних, інформаційних, соціальних та культурних потреб українського суспільства і об’єктивного інформування іноземної аудиторії про події в Україні та світі.

Оцінка допустимості державної допомоги проводиться, коли компенсація призводить до надання переваги суб’єкту господарювання, тобто якщо не дотримується хоча б одна з наступних умов:

- суб’єкт господарювання, що отримує компенсацію, повинен фактично виконувати зобов’язання щодо надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, які повинні бути чітко визначені договором, регуляторним (розпорядчим) чи іншим актом, який повинен містити інформацію про:

• зміст і тривалість зобов’язань з надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес;
• назву суб’єкта господарювання і у разі потреби територію, на якій ним надаються послуги, що становлять загальний економічний інтерес;
• перелік будь-яких виключних або спеціальних прав, які було надано суб’єкту господарювання щодо послуг, що становлять загальний економічний інтерес;
• механізм розрахунку компенсації, контролю та перегляду компенсації;
• заходи для уникнення і повернення надмірної компенсації;

- механізм, на підставі якого розраховується компенсація, визначено об’єктивно і прозоро з метою уникнення надання суб’єкту господарювання економічних переваг порівняно з конкуруючими суб’єктами;

- розмір компенсації витрат, понесених у зв’язку з наданням послуг, що становлять загальний економічний інтерес, не є надмірним, а саме — не перевищує розміру, необхідного для покриття усіх або частини витрат, понесених внаслідок виконання зобов’язань з надання таких послуг, з урахуванням відповідного доходу та обґрунтованого прибутку за їх надання;

- суб’єкт господарювання, що надає послуги, що становлять загальний економічний інтерес, повинен бути обраний шляхом проведення процедури відкритих торгів (конкурсу) або будь-якої іншої конкурентної процедури, передбаченої законодавством, яка дасть змогу обрати пропозицію за найнижчою ціною за надання таких послуг. Якщо така процедура не може бути проведена, рівень компенсації визначається на основі результатів аналізу витрат, які понесе типовий суб’єкт господарювання, володіючи усіма необхідними засобами, що відповідають вимогам для надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, з урахуванням відповідного доходу та обґрунтованого прибутку для виконання зобов’язань.

5 січня Кабінет Міністрів України прийняв постанову №7 «Про внесення змін до Порядку формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб». Відповідно до внесених змін:

- житлове приміщення з фонду не надається, якщо внутрішньо переміщена особа або будь-хто із членів її сім’ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, придатне для проживання, розміром не менше ніж 13,65 м2 на одну особу, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, або на територіях, включених до зазначеного переліку, для яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

- не може бути підставою для відмови у взятті внутрішньо переміщених осіб на облік як таких, що потребують житла для тимчасового проживання, відсутність фонду житла на момент їх звернення;

- у разі фінансування органами місцевого самоврядування (військовими адміністраціями населених пунктів - у разі їх утворення) фонду житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб за межами території, в межах якої вони здійснюють свої повноваження, або залучення ними з цією метою коштів відповідний уповноважений орган приймає рішення про надання внутрішньо переміщеним особам житла з фонду, сформованого за рахунок таких коштів, відповідно до угод (договорів, меморандумів тощо), укладених між такими органами;

- оновлено порядок розрахунку балів, котрі визначають пріоритетність надання внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень із фонду, підстави для прийняття рішення про дострокове припинення надання житлового приміщення з фонду тощо.

1 січня наказом НАЗК № 1/24 «Про внесення зміни до Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» оновлено вищеназваний Порядок проведення перевірки декларацій. То ж тепер повна перевірка декларації проводиться в частині об’єктів декларування, не охоплених повною перевіркою декларацій відповідного суб’єкта декларування за попередні періоди, крім випадків, коли НАЗК отримало нову інформацію про об’єкт, який перевірявся, або коли наявні нові джерела інформації, що не були відомі чи не були доступні НАЗК під час проведення попередньої повної перевірки.