Із попередніми роз’ясненнями, зокрема особливостями обліку житлових будинків для ДБСТ можна ознайомитися тут: Житлові будинки
Списання комунального майна погоджується з його власником або уповноваженим ним органом місцевого управління (далі – ОМС). Тому саме відповідна сільська, селищна, міська рада затверджує власний Порядок списання комунального майна, яким визначається процедура його списання, погодження та вартісні критерії для погодження його списання.
Розглянемо порядок списання комунального майна, переданого бюджетним установам на праві узуфрукта.
Хто приймає рішення про списання комунального майна
Відповідь слід шукати у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі — Закон про МС).
Право комунальної власності – це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування (абз. 15 ст. 1 Закону про МС).
Отже, розпоряджатися комунальним майном вправі виключно відповідна місцева рада незалежно від того, майно було передано в користування на праві оперативного управління до 17.08.2025 чи на праві узуфрукта комунального майна, починаючи з 28.08.2025.
Управління майном якраз і передбачає прийняття рішень про передачу майна в користування чи в оренду, відчуження та списання (ліквідацію) комунального майна. Згідно з законодавством погодження списання комунального майна прямо не залежить від того, на якому праві воно було передане у користування.
Повноваження щодо управління комунальною власністю належать до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад — в межах, визначених радою щодо майна, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад (пп. 1 пп. «а» ст. 29 Закону про МС).
Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради приймаються рішення про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення (п. 31 ч. 1 ст. 26 Закону про МС).
Порядок списання об’єктів державної власності визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 р. № 1314. А Порядок списання комунального майна, що регламентує процедуру його списання бюджетними установами та погодження з уповноваженим органом місцевого самоврядування має бути затверджений рішенням сільської/селищної/міської ради (такої ж думки притримуєтся і Мінфін у листі від 10.05.2017 р. № 05230-16/23-1794/1/1556).
Отже, як Порядок списання комуналного майна так і рішення про списання (ліквідацію) комунального майна може прийматися виключно його власником (територіальною громадою в особі сільської/селищної/міської ради) або уповноваженим нею органом.
Чому порядок списання комунального майна підлягає оновленню
Це пов’язано перш за все низкою законодавчих змін і з введенням воєнного стану, а також зі знищенням та руйнуванням об’єктів комунальної власності внаслідок збройної агресії. Також наразі на балансі бюджетної установи може обліковуватися майно, передане як на праві оперативного управління, так і на праві узуфрукта комунального майна.
Тож сільським/селищним/міським радам варто оновити порядки списання комунального майна. Для цього є кілька вагомих підстав.
По-перше, НП(С)БОДС 121 «Основні засоби» під основними засобами розуміє і основні засоби, що обліковуються на рахунку 10 «Основні засоби» та рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи».
Після вилучення з НП(С)БОДС 121 «Основні засоби» вартісного показника для визнання активів малоцінними необоротними матеріальними активами (далі – МНМА) бюджетним установам варто було переглянути положення облікової політики.
Наразі більшість бюджетних установ встановили такий вартісний критерій на рівні 20 000 тис. грн. Тобто згідно з обліковою політикою стіл з первісною вартістю 8 000 грн в одній бюджетній установі може належати до основних засобів, а в іншій - до малоцінних необоротних матеріальних активів. Саме головний розпорядник, з яким погоджується облікова політика бюджетної установи, має забезпечити однакові підходи щодо вартісних критеріїв для визнання активу основним засобом.
Тож у порядках списання комунального майна слід конкретизувати, зокрема:
- шо мається на увазі під «основними засобами»;
- чи потрібно погоджувати списання інших матеріальних активів;
- чи має значення для погодження, повністю амортизований об’єкт необоротних активів чи ні;
- вартісний показник встановлюється для первісної чи балансової вартості;
- в яких випадках дозволяється списувати комунальне майно за рішенням керівника бюджетної установи.
По-друге, у зв’язку з тим, що під час дії воєнного стану бюджетні установи мало не щодня зіштовхуються зі знищенням і пошкодженням майна, то варто визначити й процедуру, порядок і особливості списання пошкодженого чи знищеного комунального майна внаслідок збройної агресії.
Звертаємо увагу, що до Порядку списання об’єктів державної власності, затвердженого постановою КМУ від 08.11.2007 № 1314, лише за останній рік внесено кілька змін. Тож рекомендуємо хоча б частково врахувати такі зміни під час оновлення порядків списання комунального майна.
По-третє, узуфрукт комунального майна – це право особистого безоплатного володіння і користування комунальним майном. Але місцева рада (ОМС) може встановлювати додаткові умови володіння і користування комунальним майном.
Відповідно до ч. 7 ст. 60-1 Закону «Про місцеве самоврядування в україні» узуфрукт комунального майна припиняється, зокрема у разі:
- припинення узуфруктарія в результаті його ліквідації;
- загибелі або припинення існування майна, щодо якого встановлений узуфрукт комунального майна;
- погіршення стану майна, щодо якого встановлено узуфрукт комунального майна, внаслідок чого воно стає непридатним для використання за призначенням;
- прийняття уповноваженим органом місцевого самоврядування рішення про припинення узуфрукта комунального майна, встановленого безстроково.
Порядок передачі державного та комунального майна на праві узуфрукта державного або комунального майна, здійснення контролю за використанням такого майна затверджений постановою КМУ від 08.09.2025 № 1103 (далі – Порядок № 1103).
Виходячи з норми п. 16 Порядку № 1103 у разі виявлення за результатами здійснення контролю погіршення стану майна суб’єкт управління може прийняти рішення про припинення права узуфрукта комунального майна узуфруктарія, відшкодування збитків за втрачене майно або визначити заходи, які повинен вжити узуфруктарій з метою ефективного використання такого майна.
Крім того, узуфруктарій щороку зобов’язаний подавати Звіт про використання майна, форма якого наведена у додатку до Порядку № 1103.
Цей Звіт містить відомості, зокрема про: технічний стан майна; витрати на його утримання та обслуговування, поточний і капітальний ремонт, а також про пошкодження, знищення та інші обставини, що вилинули на стан майна.
Аналіз зазначеного Звіту показує, що контроль за використанням комунального майна на праві узуфрукта більш жорсткий, ніж до переданого раніше на праві оперативного управління.
Отже, місцеві ради можуть встановити більш жорсткі умови до списання комунального майна, переданого на праві узуфрукта, а також передбачити випадки, за настання яких узуфруктарій повинен відшкодувати збитки за пошкоджене чи втрачене майно.
Як варіант, місцева рада може передбачити, скажімо, що списання основних засобів погоджується з нею незалежно від первісної вартості об’єкта та чи нарахована 100%-ва амортизація. Тобто ці питання належать виключно до компетенції відповідної місцевої ради.
Таким чином, рішення про списання майна, яке передане на праві узуфрукта, приймається виключно відповідними місцевими радами чи уповноваженими ними виконавчими органами. Питання щодо погодження списання переданого на праві узуфрукта комунального майна, може бути врегулюване шляхом оновлення чинного Порядку списання комунального майна.
