За останні роки питання безпеки для громад перестало бути суто «реактивним» — про те, як відповісти на надзвичайну ситуацію, коли вона вже сталася. У фокусі дедалі частіше — стійкість, здатність громади передбачати ризики, готуватися до них і зберігати керованість у кризах.
Саме з таким розумінням у 2024–2025 роках працювала робоча група з громадської безпеки. Це формат постійної експертної взаємодії, у межах якого громади отримують не разові консультації, а системну підтримку: від навчання й обговорення викликів — до супроводу конкретних управлінських рішень у цій тематиці. За цей час відбулася 31 інформаційна сесія, повноцінна навчальна програма «Кроки для спеціалістів. Забезпечення стійкості критичної інфраструктури територіальної громади», а також постійні консультації для громад — від відповідей на запити до супроводу конкретних рішень.
У центрі уваги робочої групи протягом 2024-2025 років були питання:
- стійкості критичної інфраструктури та впровадження національної системи стійкості на місцевому рівні;
- функціонування комісій з техногенно-екологічної безпеки та НС;
- організації та функціонування пожежно-рятувальних підрозділів;
- створення матеріального резерву та резервного фонду в громадах;
- розвитку систем оповіщення, укриттів та пунктів незламності;
- безпеки дорожньої інфраструктури;
- проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та забезпечення населення засобами індивідуального захисту;
- створення добровільних формувань цивільного захисту тощо.
У 2025 році до участі в навчальній програмі «Кроки для спеціалістів. Забезпечення стійкості критичної інфраструктури територіальної громади» долучилися 44 громади із 16 регіонів України — зокрема прифронтових і прикордонних областей, де питання безпеки має не теоретичне, а щоденне практичне значення.
Від окремих рішень — до цілісної картини
Керівник робочої групи, В’ячеслав Невінчаний, пояснює: одна з головних задач навчання — допомогти громадам побачити безпеку не фрагментарно, а системно.
«У багатьох громадах програми безпеки існували й раніше, але часто вони були вузько сфокусовані — на одному напрямі чи одному типі ризиків. Під час навчання ми працювали над тим, щоб громади дивилися на безпеку комплексно: від критичної інфраструктури до управлінських рішень з підвищення стійкості територіальних громад до кризових ситуацій, викликаних припиненням або погіршенням надання важливих для їх життєдіяльності послуг, комунікації й підготовки людей».
Наталинська громада: розширити фокус і змінити підхід
Для Наталинської громади навчання стало приводом переглянути вже наявні напрацювання. За словами начальника відділу з питань цивільного захисту та охорони праці Олександра Анахіна, програма стійкості існувала й раніше, але після курсу її суттєво оновили.
«Раніше програма була більш вузько націлена. Після навчання ми її розширили фактично «на 180 градусів». Це і газо-, водо-, теплопостачання, і електрика, і транспортна інфраструктура, і дороги — як комунальні, так і державні. Ми подивилися на громаду як на єдину систему, де все пов’язано між собою».
Окремим блоком стала робота з комунікацією:
«Ми також усвідомили, що комунікація з мешканцями не може бути однаковою для всіх. Навіть у межах однієї громади різні населені пункти мають різні запити й реакції. Це потребує більш індивідуального підходу».
Савинська громада: коли навчання стає інструкцією
Для Савинської громади Харківської області участь у програмі фактично означала старт системної роботи з безпеки. Інга Абрамішвілі, спеціалістка з питань цивільного захисту, зазначає: до навчання ця сфера була для неї новою, але курс дав чітку логіку і практичні інструменти.
«Я прийшла на навчання фактично з нуля. Але воно було дуже доступне й прикладне. Це не був формат «послухали й розійшлися» — кожен блок одразу складався в розуміння, що саме і як потрібно робити в громаді».
У результаті громада:
- розробила та затвердила Програму забезпечення критичної інфраструктури на 2025–2027 роки;
- оновила паспорт ризиків;
- застосувала мапування та матрицю ризиків під час зонування території;
- працює над оновленням плану дій на особливий період.
«Ці знання дуже допомагають у щоденній роботі. Коли виникає завдання — я вже розумію, з чого починати і як це структурувати», — підсумовує вона.
Робоча група як простір спільної роботи
Окрім навчальних модулів, важливим складником стала сама логіка роботи групи: регулярний контакт, можливість ставити питання, обговорювати сумніви й шукати рішення разом. Саме в процесі практичної реалізації, як зазначають учасники, виникає найбільше нюансів — і тут підтримка експертів має вирішальне значення.
Робоча група стала для громад не лише джерелом знань, а й точкою опори — місцем, де можна звірити свої дії з колегами з інших регіонів і зрозуміти, що подібні виклики не унікальні.
Далі — про впровадження
Сьогодні частина громад уже переходить від планування до практичної реалізації напрацьованих рішень. Проте головне вже відбулося: безпека в громадах дедалі частіше мислиться як система, а не як набір розрізнених дій.
