«Якби ми взялися за розробку статуту раніше, могли б уникнути багатьох помилок», - ця відверта фраза Леоніда Сотнікова, начальника відділу фінансів та економічного розвитку Зноб-Новгородської селищної ради, стала чи не визначальною нотою зустрічі голів сільських, селищних та міських громад Сумщини. Захід відбувся в Недригайлівській громаді та був присвячений практичним підходам до розробки статутів територіальних громад.
Громади зібралися на зустріч, організовану Регіональним офісом U-LEAD у Сумській області, щоб не лише отримати поради експертів, а й обмінятися реальним досвідом у напрямку розробки статуту. Формат зустрічі був побудований навколо діалогу між громадами: ті, хто вже розробив або затвердив статут, ділилися своїми напрацюваннями з тими, хто лише починає шлях.
Статут – правила життя громади
Радниця з питань децентралізації та місцевого самоврядування Регіонального офісу U-LEAD у Сумській області Тетяна Коробка нагадала, що статут – це не просто документ, а правила життя громади. Те, що визначає як мешканці можуть залучатися до прийняття рішень та впливати на розвиток території. І хоча статут стане обов’язковим для всіх громад лише з 1 січня 2027 року, важливо вже зараз розуміти, як його створити разом із мешканцями.
До кінця 2026 року громади мають обговорити та затвердити статути, – підкреслює Тетяна Коробка:
«Важливо розуміти: не існує “шаблонного” статуту. У кожної громади він має бути своїм, бо залежить від її економічних умов, території, людей. Важливо, що без участі людей цей документ не працюватиме. Діалог, пояснення, зворотний зв’язок – обов’язкова частина його створення».
Досвід Зноб-Новгородської громади: коли документ стає опорою
Найбільший інтерес учасників викликав досвід громад прифронтової зони. Зноб-Новгородська громада вже кілька років живе в умовах щоденної небезпеки, постійних обстрілів, руйнування інфраструктури та кадрового голоду.
Леонід Сотніков розповів, що статут став для громади інструментом планування роботи й навіть важливим аргументом у діалозі з міжнародними партнерами, які часто запитують про його наявність:
«Ми не розуміємо, що буде завтра. Планувати і організовувати роботу в умовах прикордоння надзвичайно важко. Єдине, що скажу: якби ми мали Статут 10 років тому, багатьох помилок у процесі планування діяльності громади вдалося б уникнути», — зазначив він.
Під час роботи над документом громаду консультували експерти від U-LEAD. Розробили положення про робочу групу, залучали керівників відділів та працювала в змішаному – онлайн і офлайн – форматах.
Новослобідська громада: коли комунікація змінює результат
Головний виклик для Новослобідської громади у процесі розробки статуту – залучення мешканців. Частина людей не цікавиться питаннями місцевого самоврядування, тож довелося шукати нові підходи. Про це розповіла заступниця голови громади Наталія Скрипченко.
Обговорення проводили у різних форматах – і онлайн, і під час видачі гуманітарної допомоги. Кожну пропозицію опрацювали, а після завершення консультацій статут затвердила рада.
Наталія Скрипченко детально презентувала структуру документа: десять розділів, які описують систему органів місцевого самоврядування, права й обов’язки жителів, механізми участі, громадський контроль, взаємодію з іншими суб’єктами та залучення молоді до розвитку громади.
Дубов’язівська громада: натхнення з Чехії
Дубов’язівська громада поділилася досвідом, привезеним із навчальної поїздки до Чехії. У Брно вони побачили, що основні процеси в муніципалітетах базуються на партисипативних підходах – залученні жителів до напрацювання рішень. Саме такий підхід вони планують розвивати у себе, зокрема через інструменти, які буде закріплено у статуті.
«Наша мета – прості та дієві підходи»
Керівник Регіонального офісу U-LEAD у Сумській області Ростислав Савченко підсумовуючи зустріч підкреслив:
«Наша мета – показати громадам прості та дієві підходи до розробки статутів, особливо в умовах воєнного стану. Але найцінніше – це практичні історії, які звучать від самих громад. Саме завдяки таким зустрічам народжуються рішення, які можна застосувати вже зараз».
Він додав, що до експертів U-LEAD звертаються громади з усієї України за підтримкою у розробці статутів:
«Громади хочуть зрозуміти, як зробити свій статут практичним і корисним для мешканців, а не просто формальним документом. Наші радники надають таку допомогу та діляться практичними рішеннями, які вже працюють у інших громадах. Це дозволяє громадам бачити статут не як суху юридичну вимогу, а як живий інструмент для розвитку та ефективної взаємодії з мешканцями».