Черкаська селищна громада Краматорського району працює в складних безпекових умовах. Тут 11 населених пунктів, чотири старостинські округи і близько 7 тисяч мешканців, які залишаються попри близькість фронту. Більшість працівників селищної ради та військової адміністрації продовжують працювати на місці, частина — дистанційно.
У таких умовах управління не може бути заплутаним. Воно має бути чітким, зрозумілим і повністю відповідати нормам чинного законодавства. Саме тому громада звертається по постійну консультативну підтримку до Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Донецькій області. Завдяки системному супроводу забезпечено упорядкування організаційної структури та внутрішніх процесів.
Розкласти по поличках те, що накопичилося
«Перший наш запит стосувався оптимізації структури апарату та виконавчих органів ради, — розповідає Лілія Лущик, начальниця загального відділу Черкаської селищної ради. — Ми розуміли, що потрібно привести локальні нормативно-правові акти у відповідність до чинного законодавства. В умовах воєнного стану це дуже тонка грань — важливо нічого не порушити».
За роки війни структура громади змінювалася кілька разів. Частина рішень ухвалювалася швидко, реагуючи на нові норми воєнного часу. У результаті виникла ситуація, коли паралельно діяли різні організаційні моделі, повноваження перетиналися, а окремі посади залишалися вакантними або фактично нефункціональними.
«Ми щомісяця зустрічалися, — каже Лілія Лущик. — Розбирали конкретні питання. Іноді зверталися буквально з терміновими запитами. Для нас це був не формальний формат навчань, а постійний супровід. Ми хотіли почати рік із “чистого листа” — без заплутаних структур і невизначеності».
У межах цієї роботи:
- внутрішні розпорядчі документи щодо структури та чисельності працівників привели у відповідність до законодавства;
- провели оптимізацію штатної чисельності працівників з дотриманням норм трудового законодавства;
- чітко розмежували функції між підрозділами.
Окремо реалізували інституційні зміни: Службу у справах дітей вивели в окрему юридичну особу; відділ культури і туризму реорганізували, розширивши його повноваження і трансформувавши у відділ культури, сім’ї, молоді та спорту. Це дозволило чітко розмежувати відповідальність, упорядкувати фінансування та уникнути дублювання функцій.
«Це не просто перейменування, — пояснює Лілія Лущик. — Це про відповідність реальним потребам громади і про правильний розподіл повноважень».
Експертний погляд: як працювали зі структурою
«Громада першопочатково звернулася з кадровими питаннями, — говорить радниця з питань децентралізації та місцевого самоврядування Донецького регіонального офісу «U-LEAD з Європою» Юлія Тертична. — Але в процесі стало зрозуміло, що потрібно комплексно переглянути структуру. Ми проаналізували всі чинні рішення, визначили, де є дублювання функцій, де повноваження розподілені не оптимально, і поступово привели все до логічної моделі».
За словами радниці, процес тривав кілька місяців і вимагав глибокого занурення в кожне рішення.
«Тут була політична воля керівництва і внутрішня готовність працювати. Коли команда не боїться переглядати свої рішення і відкрито говорить про складні питання — це значно спрощує роботу. Ми працювали покроково, розбираючи кожен документ і кожну посаду».
У результаті громада отримала чітку структуру управління, яка відповідає законодавству та реальним умовам прифронтової території.
Від структури — до пожежної охорони та трудових гарантій
Робота не обмежилася лише структурними змінами.
За підтримки робочої групи U-LEAD з громадської безпеки та регіонального офісу було підготовлено розпорядчі акти щодо створення комунальної установи «Пожежно-рятувальний підрозділ для забезпечення місцевої пожежної охорони». Це дозволило впорядкувати організацію місцевої пожежної охорони та забезпечити належне фінансування і правовий статус підрозділу.
Також громада ініціювала інформаційну сесію щодо укладення колективних договорів у новостворених юридичних особах.
«Це було для нас важливо, — каже Лілія Лущик. — Ми проходили інституційні зміни, і потрібно було правильно врегулювати трудові відносини та соціальні гарантії працівників. Нам надали практичні роз’яснення, приклади документів, і це дало впевненість».
Нині Лілія Лущик продовжує підвищувати кваліфікацію і проходить навчальну програму «Оплата праці в органах місцевого самоврядування».
Гуманітарна допомога, майно і узуфрукт: як працювати правильно
Прифронтове розташування означає постійний потік гуманітарної та благодійної допомоги — від міжнародних організацій, донорів, фондів. Генератори, транспорт, обладнання — усе це потрібно не просто отримати, а правильно оформити.
«Питання набуття майна в комунальну власність і його обліку було для нас особливо актуальним, — говорить Лілія Лущик. — Зміни в законодавстві, нові підходи, поняття узуфрукту — це вимагало додаткових знань».
У вересні–жовтні 2025 року головний бухгалтер громади пройшла навчання за програмою «Набуття майна в комунальну власність». Отримані знання вже впроваджені у практичну діяльність: громада чітко визначає види отриманої допомоги, правильно ставить її на баланс та готує необхідні розпорядчі акти, зокрема щодо передачі майна на праві узуфрукту.
Окремим викликом залишалося питання обліку житлових будинків і їх приватизації. Для цього регіональний офіс організував кілька інформаційних заходів із залученням експертів з інших регіонів України. Це дозволило отримати практичні роз’яснення і впорядкувати правові та облікові процедури.
Окрім цих навчань, керівництво Черкаської громади долучається і до міжнародних навчальних та партнерських ініціатив. Зокрема, начальник Черкаської селищної військової адміністрації Олексій Кривоконь був учасником навчальної програми «Ліга лідерів 2025» від «U-LEAD з Європою» та взяв участь у Європейському тижні регіонів і міст у Брюсселі. Під час візиту він зустрівся з депутатами Європейського парламенту, де розповів про ситуацію на сході України та виклики, з якими сьогодні живуть громади поблизу лінії фронту. Символічним моментом стала передача прапора Донеччини до Європарламенту — як знаку незламності регіону та вдячності європейській спільноті за підтримку України.
Досвід, який відгукується іншим громадам
За словами Юлії Тертичної, досвід Черкаської громади — показовий для області.
«Часто громади звертаються з одним конкретним запитом — щодо колективних договорів чи кадрових процедур. Але в процесі стає очевидно, що потрібно комплексно працювати зі структурою. Ми не стукаємося до громад із готовими рішеннями, адже дуже багато питань мають індивідуальний характер, тож універсального рецепта не існує. Ми працюємо з тим запитом, з яким вони приходять, і якщо є готовність розбиратися — то і результат є».
Подібні консультації нині тривають і з іншими громадами Донеччини.
«В умовах війни багато рішень ухвалювалися швидко. Тепер громади повертаються до системності. Це природний процес. І ми готові супроводжувати його стільки, скільки потрібно», — підсумовує Юлія Тертична.
