Це про те, щоб бюджет громади враховував потреби різних груп мешканців — жінок і чоловіків, дітей і людей поважного віку, ветеранів і ветеранок, осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб. І щоб кожне рішення про видатки базувалося на аналізі реальної ситуації.
Після змін до Бюджетного кодексу України гендерний підхід став обов’язковим на всіх етапах бюджетного процесу — від планування до виконання. Але як саме це реалізувати на практиці — громади часто шукають відповідь самостійно.
Як пояснює Інна Святна, радниця національного рівня з питань муніципальних фінансів та управління публічними інвестиціями та керівниця профільної робочої групи, «U-LEAD з Європою» системно підтримує громади на шляху до впровадження гендерно орієнтованого бюджетування, адже це вимагає як формування повноцінної статистики, так і постійної роботи всіх розпорядників бюджетних коштів.
Кейс Липовецької громади
У Липовецькій громаді на Вінниччині провели гендерний аналіз 53 бюджетних програм — у всіх галузях: освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, культура, спорт, житлово-комунальне господарство тощо.
Начальниця фінансового управління Липовецької міської ради Галина Поєдинок говорить про це без пафосу, але з чітким розумінням масштабу: «Ми не претендуємо на гілку першості. Але вважаю, що зробили складну роботу — доступними методами і зрозумілими шляхами».
У громаді кожну програму розібрали окремо. Проаналізували:
- склад працівників за статтю та віком;
- рівень оплати праці;
- доступ до прийняття рішень;
- наявність соціальних потреб;
- участь різних груп у користуванні послугами.
Навіть управлінські програми — наприклад, утримання фінансового управління — були проаналізовані з позиції гендерної чутливості.
«Ми для себе поставили завдання — визначити, чи є програма гендерно чутливою, чи нейтральною. І де ми можемо впливати, а де не можемо. Бо не всі процеси можна змінити одномоментно», — зазначає Галина Поєдинок.
Втім, один із найбільших викликів — відсутність достовірної статистики. Через війну, міграцію, зміни в реєстрах громади не мають повної картини населення. Частина людей проживає без реєстрації. Діти навчаються в інших громадах. Дані різних служб не завжди збігаються.
«Ми не будемо формувати “достовірну суму недостовірних даних”. Працюємо лише з тим, що можемо підтвердити: бухгалтерська звітність, бюджетні паспорти, офіційні реєстри. Якщо немає точних даних — ми це чесно фіксуємо», — розповідає Галина Поєдинок.
Саме тому в Липовецькій громаді паралельно працюють над формуванням гендерного профілю громади — документа, який дозволить системно накопичувати і оновлювати інформацію.
Спорт, дороги і резервний фонд: де гендер «видно», а де — ні
Гендерний аналіз у громаді дозволив побачити неочевидні речі. Наприклад, у спортивній школі хлопців значно більше, ніж дівчат. Але це не означає, що потрібно «вирівнювати» цифри штучно.
«Ми не можемо змусити дівчинку йти на тхеквондо, якщо вона цього не хоче. Наше завдання — дати можливість. Якщо хтось хоче займатися спортом — він має доступ. Якщо хоче танцювати — має доступ», — говорить пані Галина.
Інший приклад — благоустрій. Освітлення вулиць, безбар’єрність, лавочки, зупинки громадського транспорту — це питання безпеки і доступності для різних груп, зокрема для жінок, людей поважного віку, батьків із дітьми. Навіть резервний фонд громада визначила як «змішану» програму:
«Під час планування резервний фонд нейтральний. Але під час виконання він стає чутливим — бо в разі надзвичайної ситуації першими підтримки потребують одинокі люди, люди з інвалідністю, мами з дітьми».
Таким чином гендерний аналіз у Липовці не залишився на папері. У бюджетні запити вже включено гендерні показники. У місцевих програмах — окремі розділи про вплив на різні групи населення. Під час формування середньострокового прогнозу враховано нові соціальні виклики.
«Ми маємо дати можливість розвиватися всім — незалежно від того, жінка це чи чоловік, дитина чи ветеран. Ми маємо забезпечити рівний доступ до послуг. Це головна ціль».
Бюджет як інструмент справедливості у складні часи
У період відновлення та обмежених ресурсів питання якості бюджетних рішень стає особливо чутливим. Громади не просто планують видатки — вони визначають пріоритети розвитку, доступ до послуг і рівень підтримки для різних груп мешканців. Саме тому гендерно орієнтоване бюджетування поступово переходить із площини формального виконання вимог у площину стратегічного управління.
Інна Святна зауважує, що попит серед громад на впровадження гендерно орієнтованого бюджетування є, і U-LEAD продовжує підтримку у цьому напрямку:
«Ключові виклики – відсутність статистики зокрема даних про населення та отримувачів послуг дезагрегованих за статтю, віком, місцем проживання, наявністю інвалідності тощо. І починати роботу варто саме із формування даних щодо становища жінок і чоловіків, джерелами яких є офіційна державна статистична, фінансова, адміністративна звітність, аналітичні звіти та дослідження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій, наукових установ, громадських організацій тощо. Для збирання додаткових даних варто проводити опитування фокус-груп, анкетування, спостереження, інтерв'ю тощо. Наступним кроком рекомендуємо сформувати гендерний профіль громади та забезпечити його оновлення».
Досвід Липовецької громади демонструє: навіть у складних умовах можна системно підійти до аналізу бюджетних програм, інтегрувати гендерний аспект у локальні документи та зробити його частиною щоденної управлінської практики. І саме такі приклади формують нову культуру бюджетного процесу в українських громадах.
