Головна мета зустрічі - на власні очі побачити роботу Молодіжного центру «Кенеберг». Цей простір понад два роки тому створила місцева громадська організація «Агенція розвитку громад «Інтонація Змін». За порівняно короткий час центр перетворився на справжнє серце громади: тут провели 311 різнопланових заходів та надали 1249 консультацій.
Від перших викликів до першої команди
Історія центру починалася в умовах обмежених ресурсів та з ініціативи представників громадськості. Керівниця Агенції розвитку громад «Інтонація Змін» Вікторія Костюк згадує, що від початку діяльності простір не мав фінансування з місцевого бюджету. Фактично громадська організація стала однією з основних по роботі з молоддю в селищі. Спочатку весь процес тримався лише на двох людях — керівниці та студентці-адміністраторці.
Розуміючи, що дві людини не можуть повноцінно забезпечити роботу центру, команда почала залучати учасників своїх попередніх проєктів.
«Так буквально за три-шість місяців у нас сформувалася перша спільнота старших волонтерів віком від 12 до 16 років», — розповідає Вікторія Костюк.
Підлітки щомісяця планували роботу, самостійно проводили заходи та активно розповідали про центр своїм друзям і однокласникам. Це допомогло швидко популяризувати «Кенеберг» у громаді завдяки самій молоді.
Школа волонтерів: як утримати молодь у громаді
Згодом організатори зіткнулися з новим викликом: активні місцеві діти закінчують школу й залишають селище. Щоб не втрачати сформовану спільноту, у центрі вирішили працювати на випередження. За ініціативи самих підлітків з'явилася «Школа волонтерів» — спеціальна 10-тижнева програма для дітей від 9 років.
Вікторія Костюк пояснює, що такий підхід допомагає виховувати нове покоління лідерів задовго до того, як вони подорослішають:
«Таким чином ми фактично з 9 років формуємо спільноту активної молоді, яка до 14 років уже може бути повноцінно залученою до життя громади».
За її словами, якщо до 14 років не сформувати у дитини відчуття приналежності та розуміння, що вона потрібна вдома, підліток легко переїжджає в інші міста під час вступу до коледжів. Наступним кроком після волонтерства у центрі стає розвиток підприємницького мислення, щоб підлітки вчилися реалізовувати власні таланти на місцях.
Підтримка від селищної ради
Успіх проєкту був би неможливим без синергії з місцевою владою. Смизька селищна рада підтримала громадську ініціативу і передала в оренду комунальне приміщення. Селищний голова Олександр Федоров зазначив, що ідея надати комунальне приміщення в оренду громадській організації повністю виправдала себе, адже без неформальної освіти молоді зараз надзвичайно складно.
Сьогодні простір працює стабільно і системно. Координаторка Молодіжного центру «Кенеберг» Анна Костюк розповідає, що зараз ключовими напрямками роботи є неформальна освіта, волонтерство, мовні клуби, міжнародні обміни, соціальне шкільне підприємництво та інтеграція молоді, з числа ВПО. «По кожному з цих напрямків є вже напрацьовані методики, якими ми готові ділитися з іншими зацікавленими партнерами», - додає координаторка. Наразі Агенція разом із селищною радою вже домовилися про розробку місцевої програми підтримки молодіжного руху.
Центр починається з ініціативи людей
Головний висновок, яким Смизька громада поділилася з колегами, полягає в тому, що молодіжна робота - це довгострокова стратегія, а не разові акції для звітності. Багато представників інших рад розповідають, що хочуть такий центр, але не мають людей для його розвитку.
«Але такі молодіжні центри починаються саме з людей - з тих, хто може об’єднати навколо себе команду, наповнити простір змістом і діяльністю», - наголошує Вікторія Костюк.
Керівниця Агенції додає, що сьогодні молодіжний центр може дати поштовх для реалізації молоді як фрілансерів, експертів чи громадських активістів. Кінцева мета організації — виховати дітей так, щоб у майбутньому вони ставали вже професійними працівниками цього ж сектору в рідній громаді.
Перспективи для інших громад
Досвід Смизької громади зацікавив представників усіх 12 запрошених громад. Керівник Регіонального офісу Руслан Сивий підсумував, що такі успішні практики слід активно популяризувати та поширювати:
«Громадам доцільно кооперуватися для спільної діяльності як на рівні міжмуніципального співробітництва, так і у форматі звичайних молодіжних обмінів. Необхідно також шукати й власні форми роботи, адже універсального інструменту не існує, а довгостроковий результат приносить лише системний підхід».
