Перша зустріч відбулась у Вижницькій громаді, яка робить перші кроки до масштабних змін, паралельно залучаючи зовнішнє фінансування. Сергій Колотило, заступник міського голови, зазначив:
«Ми лише на початку шляху – реалізовано 5-7% від запланованого. Подали чотири школи й лікарню на фінансування Європейського інвестиційного банку та готуємо проєкти для сонячних панелей. У громаді понад 90 точок енергоспоживання, працюють наразі окремі об’єкти».
У Кіцманській громаді першочерговим завданням визначили створення стратегічних документів та системного підходу до управління ресурсами. Іван Семенюк, секретар Кіцманської міської ради, пояснив:
«Відсутність стратегічних документів – головний виклик для нас. Водночас у громаді по-різному ставляться до економного використання енергії: одні встановлюють сонячні електростанції та продають енергію в мережу, а великі комунальні об’єкти поки що не працюють у цьому напрямку. Тому ми почнемо з розробки муніципального енергоефективного плану та автоматизованої системи вуличного освітлення».
Мамаївська громада почала з аналізу найбільш енергозатратних будівель. Наталія Катрюк, сільський голова, наголосила:
«Провели внутрішній аудит шкіл і садочків. Хочемо встановити сонячні батареї у великих школах, а зекономлені кошти спрямувати на дороги та освітлення. Водночас ми відмовилися від ідеї сонячного вуличного освітлення – під час хмарної осені та зими енергії було недостатньо, і система працювала неефективно».
Під час другої зустрічі, що відбулась у Новоселицькій громаді, керівники громад області побачили, як застосовуються інноваційні підходи до енергозбереження: садочок з твердопаливним котлом, школи з каскадними котельнями, модернізовану лікарню та насосні станції, які планують перевести на сонячну енергію.
Новоселицька громада активно працює над модернізацією та оптимізацією комунальної інфраструктури. Сергій Арсеній, заступник міського голови, розповів:
«Енергомоніторинг у 41 будівлі дає економію до 10% та дозволяє швидко виявляти перевитрати. Пріоритет – встановлення сонячних панелей на насосних станціях та лікарні, а також заміна старих насосів на глибинні. Водночас, після розірвання договору з орендарем теплопостачання довелося терміново будувати нові котельні, а участь у програмі INTERREG NEXT вимагає блокування 75% власних коштів наперед – це стало серйозним випробуванням для громади».
Глибоцька громада робить ставку на альтернативні джерела енергії. Ярослав Дудка, енергоменеджер громади, поділився результатами та планами:
«Гібридна сонячна станція у сонячні дні забезпечує до 90% потреб водозабору. Це дозволяє майже безкоштовно качати воду у пікові години. Наступний крок – заміна старих насосів на енергоощадні та розширення використання сонячної енергії».
Місцева влада уважно стежить за законопроєктом про реверсний облік електроенергії та бере участь в обговореннях, аби донести потреби мешканців та громад. Водночас навіть ухвалення таких рішень на державному рівні не знімає щоденних викликів: чимало населених пунктів працюють із застарілою інфраструктурою та браком ресурсів.
Попри це, громади шукають шляхи розвитку – від енергоаудитів до залучення інвестицій і сучасних технологій.
«Законодавство вимагає наявності місцевого енергетичного плану та супутніх документів. Ми нагадали громадам про ці вимоги та обговорили можливості пошуку ресурсів для їхньої реалізації. Також підкреслили важливість енергоаудиту, який визначає пріоритети для економії ресурсів та підвищення раціональності їх використання. Такі зустрічі – це простір для обміну досвідом та реальними прикладами», – підсумувала Вікторія Чебан, керівниця Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Чернівецькій області.
