У межах проєкту Державного бюджету на 2026 рік передбачено скорочення загального обсягу капітальних видатків, що робить вимоги до інвестиційних проєктів для громад ще більш суворими. Відтепер фінансування з державного бюджету отримуватимуть лише ті проєкти, які відповідають оновленим критеріям, зокрема:
- підсилені критерії оцінки проєктів — стратегічну доцільність, фінансову обґрунтованість, соціально-економічний ефект;
- врахування прозорості, конкуренції та моніторингу процесу відбору проєктів;
- синхронізацію інвестиційних ініціатив з пріоритетами стратегій розвитку громад на середньостроковий період.
Це означає, що без затверджених стратегій розвитку, що вимагає обов'язкового проведення стратегічної екологічної оцінки (СЕО) громади не зможуть претендувати на державне фінансування капітальних проєктів й залучення міжнародних кредитних та грантових коштів.
Що таке СЕО і навіщо вона громадам?
Стратегічна екологічна оцінка — це процедура, що дозволяє оцінити вплив стратегічних і планувальних документів (стратегій, планів, програм) на довкілля та здоров’я населення. Інакше кажучи, це «екологічний аудит» майбутніх рішень, який допомагає запобігти ризикам ще на етапі планування.
Про важливість СЕО та її зв’язок із європейськими стандартами розповів Владислав Пересоляк, завідувач кафедри геодезії, землеустрою та геоінформатики Ужгородського національного університету — партнера заходу, який, серед іншого, консультує громади Закарпаття з питань стратегічного планування та проходження процедури СЕО:
«Україна взяла на себе зобов’язання гармонізувати законодавство з нормами ЄС, де стратегічна оцінка є обов’язковою для всіх планів розвитку. Це не формальність, а вимога, без якої громади не зможуть отримати фінансування проєктів — ні державних, ні міжнародних», — пояснив він.
Він також підкреслив, що стратегічна та екологічна оцінка є передумовою залучення грантів і кредитів. Європейські банки розвитку та донорські організації не фінансують проєкти, якщо в них відсутній розділ із СЕО.
Як відбувається СЕО
За словами Юрія Шпонтака, директора Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА, процедура триває не менше 45 днів і проходить у два етапи — подання заяви та консультації із зацікавленими органами. Замовником СЕО виступає орган місцевого самоврядування, а роботу можна проводити як власними силами, так і із залученням університетів або експертних установ.
«Громадам варто створювати робочі групи й залучати фахівців — у тому числі науковців. Ми, як обласна адміністрація, готові надавати дані й консультаційну підтримку», — зазначив він.
Після оприлюднення проєкту стратегії та звіту відбуваються громадські обговорення, на яких жителі можуть висловити свої пропозиції. Саме цей етап, за словами експертів, знімає більшість соціальних напружень і допомагає громадам ухвалювати більш зважені рішення.
Як освітні установи можуть допомогти громадам
Окрему увагу під час заходу приділили питанню спроможності громад. Багато учасників відзначили, що не мають достатньо фахівців чи фінансових ресурсів, аби самостійно готувати стратегічні документи та проходити процедуру стратегічної екологічної оцінки.
У цьому контексті значний інтерес викликала пропозиція співпраці з університетами, зокрема з Ужгородським національним університетом, який має відповідних експертів і готовий надавати громадам науково-експертну та консалтингову підтримку у процесі підготовки стратегій розвитку та проведення СЕО.
Як наголосив завідувач кафедри геодезії, землеустрою та геоінформатики УжНУ Владислав Пересоляк, університети мають великий потенціал бути не лише освітніми, а й практичними партнерами місцевого самоврядування.
«Кожна кафедра — це фактично науковий колектив, який може допомогти громадам якісно розробити стратегічні документи, провести дослідження та підготувати необхідні оцінки. Співпраця з університетами дозволяє громадам заощадити кошти та водночас отримати фаховий результат», — зазначив він.
Таку співпрацю учасники заходу назвали прикладом синергії освіти, науки і місцевого розвитку, яка може стати дієвим інструментом для підготовки громад до нових вимог у сфері управління публічними інвестиціями.
Чому діяти потрібно вже зараз
Як зазначив Павло Логвінов, керівник Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» в Закарпатській області, громади, які не матимуть стратегій розвитку та проведеної СЕО, з 2026 року можуть втратити доступ до залучення міжнародних кредитних та грантових ресурсів й державного фінансування капітальних проєктів. Тому ключовим завданням на найближчі місяці є оновлення стратегій розвитку та проведення екологічної оцінки відповідно до законодавства.
«U-LEAD підтримує громади, роз'яснюючи процеси в розумінні цих процесів, допомагаючи розібратися в нових вимогах та здійснюючи методичний супровід у процесі планування розвитку територій», — наголосив він.
