U-LEAD запропонувала громадам пройти навчання у програмі вдосконалення «Індекс якості проєкту» за методикою GPI (Good Project Indeх), яка виявляє розриви між проєктною ідеєю та спроможністю громади до її втілення і прийнятті зважених рішень у цій діяльності.
Участь в програмі вдосконалення взяли команди 10 громад з Чернівецької, Закарпатської, Рівненської, Івано-Франківської та Волинської областей. Кожна з них свого часу брала участь у конкурсі проєктів транскордонного співробітництва Interreg, отримала відмову, але мала бажання і потенціал покращити заявку. Навчання складалося з офлайн-модуля, самостійної роботи над проєктною заявкою, візитів експертів у громади та експертного супроводу команд учасників.
В ході п`ятиденного тренінгу проєктні команди разом із експертами U-LEAD Євгенієм Лукшею та Ксенією Охотник розбиралися з вимогами ЄС до проєктів, ознайомилися з методикою GPI, дізналися, як уникати типових помилок, а також розглянули логіко-структурний підхід до підготовки та реалізації проєктів.
За словами експертів, методика GPI об’єднує два компоненти. Перший компонент оцінює проєктну заявку, її логіку, пріорітети, відповідність бюджету та вимогам донора. Другий – реальні можливості громади, її проєктну спроможність, досвід та інші фактори. «Якісна заявка без спроможності громади реалізувати проєкт ризикує залишитися лише документом. І навпаки – громада з добрим потенціалом може втратити шанс отримати підтримку через слабке обґрунтування або формальні помилки в заявці», - наголошують в U-LEAD.
На етапі практичного застосування методики GPI громади протестували кожен з компонентів: заповнили матрицю самоаналізу власними силами та провели аналіз реальної проєктної спроможності разом із експертами U-LEAD.
«Громади отримали можливість оцінити свою проєктну спроможність. Вони чітко побачили, які саме управлінські, організаційні та фінансові аспекти потребують посилення для успішної участі в міжнародних конкурсах, навчилися адаптувати масштабні ідеї до реальних умов, розділяючи великі проєкти на етапи. Робота з експертами допомогла не лише оцінити якість наявних заявок, а і прийняти рішення: продовжувати роботу над поточним проєктом, чи переосмислити ідею відповідно до умов найближчих конкурсів», - поділився враженнями від участі в аналізі проєктної спроможності громад Григорій Перерва, керівник регіонального офісу «U-LEAD з Європою» в Київській області.
Участь у навчанні стала точкою зростання для проєктної команди Дубівської громади, що на Закарпатті.
«Наша громада бере участь конкурсах транскордонного співробітницттва вже не перший рік. Одні заявки виграють, інші – ні. Хотіли дізнатися, що робимо не так, і як це змінити. Проаналізувавши за методикою GPI заявку, яку ми подавали на один з конкурсів ЄС, зрозуміли, що нам є над чим працювати. І саме матриця аналізу проєкту дуже добре показала напрям руху далі. Більше того, за рекомендацією експертів U-LEAD ми вирішили розширити початковий проєкт, доповнити його новими ідеями та взяти участь у найближчому конкурсі. Вони допомогли сформулювати нове бачення нашої заявки, масштабувати її на всю громаду», - розповіла Лідія Білак, начальниця відділу економічного розвитку, інвестицій, інформаційної політики, туризму Дубівської селищної ради.
Практика добре підкріплює теоретичну складову, а великі проєкти варто ділити на менші, щоб малими кроками йти до мети. Такий висновок для себе зробили учасники з Великоомелянської громади Рівненської області.
«Під час навчання ми навчилися по-новому дивитися на проєкт: аналізувати структуру заявки, знаходити слабкі місця, виправляти типові помилки і закладати основу для успішних заявок у майбутньому», - розповіла Тетяна Омелян, головна спеціалістка - проєктна менеджерка Великоомелянської сільської ради.
І додала, що на етапі аналізу заявки і проєктної спроможності, отримала два важливі інсайти. По-перше, необхідно розуміти специфіку співфінансування проєктів ЄС і закладати гроші на їх реалізацію в бюджеті. По-друге, проєктна діяльність громади має бути передбачена в стратегії розвитку громади.
«Під час обговорення з експертами результатів аналізу проєктної спроможності наголошувалося, що реалізація проєкту потребує злагодженої командної роботи. Кожен працівник має розуміти свою роль у реалізації проєктів. Також ми отримали рекомендації, де посилити стратегічне планування, а де підвищити проєктні компетенції», - розповіла Тетяна.
Вона зазначила, що спочатку проєкт, заявку якого вдосконалювали, мав назву «Спільнота практик з питань транскордонної готовності та стійкості до катастроф». По логіці проєкту – це про реконструкцію частини адміністративної будівлі під ситуаційно-антикризовий центр з навчальною, симуляційною та іншими зонами. «Під час аналізу проєктної заявки стало зрозуміло, що для якісної реалізації спершу слід розробити проєктно-кошторисну документацію та технічне обґрунтування. Тому вирішили розділити великий задум на малі проєкти», - зазначила проєктна менеджерка.
Коментуючи враження від візитів до громад, керівник регіонального офісу «U-LEAD з Європою» в Закарпатській області Павло Логвінов зазначив: «Під час цієї роботи, експерти вибудовували комунікацію з громадою так, щоб показати: важливо не просто виграти конкурс, а бути готовими до кожного наступного етапу. Вони пояснювали, що проєкт потребує комплексного підходу, врахування стратегічних документів, бюджету, технічної готовності. Такий підхід формує в громади не лише спроможність подати заявку, а й реально реалізувати проєкт».
За словами заступниці керівника відділу операційної діяльності «U-LEAD з Європою», координаторки програми «Індекс якості проєкту» Тетяни Татарчук, у написанні проєктів транскордонного співробітництва українські громади або долучались до вже майже написаних проєктів, або мали свою частину, яку описували, а більшість інформації готували іноземні муніципалітети. Це не сприяло якісному написанню проєктів, і при тестуванні методики GPI одразу видно цю слабку сторону.
«Додаткова цінність методики GPI в тому, що на етапі вдосконалення проєктної заявки відбувається переоцінка ролі наших громад – вони стають лідерами, повноцінними партнерами, оволодіваючи логіко-структурним підходом, правильно формулюючи складові проєктної заявки і активно працюючи над покращенням проєктної спроможності в своїй громаді. Це шлях до рівноправного партнерства і нового, якіснішого рівня проєктного менеджменту в українських громадах», - підкреслила Тетяна Татарчук.
І додала, що після завершення навчальної програми планується презентація методики GPI, тож слідкуйте за анонсами та приходьте на інформаційну сесію у вересні 2025 року.
