Програма “U-LEAD з Європою” приділяє значну увагу питанням формування довіри, розвитку демократії та взаємодії у територіальних громадах. Впродовж 2024-2026 років до навчальної програми “Кроки для спеціалістів. Розробка статуту територіальної громади” долучилися понад 200 громад, посадовці яких разом з експертами розробили проєкт документу.
Досвід громад-учасниць навчання свідчить, що найважливіше – це усвідомити важливість розробки Статуту громади, пояснити її жителям і залучити їх до роботи, врахувати багатогранність і унікальність кожного населеного пункту громади, механізми звітування, взаємодії та громадської участі.
“Це і є особливість процесу творення статуту громади. Законодавство дає органам місцевого самоврядування рамку, але кожен статут є індивідуальним”, - підкреслила Людмила Гурба, радниця Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Вінницькій області та координаторка робочої групи «Комунікація та участь громадськості».
Статут громади чітко визначає, як саме жителі можуть впливати на місцеву владу. У документі описуються місцеві ініціативи, громадські слухання, електронні петиції та інші форми участі. Водночас підходи до цих механізмів у громадах можуть відрізнятися. Наприклад, у Перещепинській громаді для розгляду електронної петиції потрібно 150 підписів, у Сахновщинській - 250, у Радивилівській - 60, у Дубовецькій та Киселівській - 50, а у Зноб-Новгородській - 30, все залежить від міркувань робочої групи та думок жителів.
У Перещепинській міській раді робота над статутом розпочалася у лютому 2025 року, а фінальний документ пройшов через “сито” громадських обговорень наприкінці серпня. До розробки статуту підійшли комплексно: спочатку пройшли онлайн-навчання щодо форм участі громадськості, а потім - навчальну програму “Кроки для спеціалістів. Розробка статуту ТГ”.
“Навчання U-LEAD допомогло нам краще зрозуміти саму концепцію статуту та його роль. Завдяки цьому ми прописали форми участі так, щоб жителі розуміли, куди звертатися, який документ шукати, що писати і як організований процес взаємодії”, - розповіла Вікторія Шестопалова, в.о.начальника юридичного відділу Перещепинської міської ради.
За її словами, інформація та рекомендації експертів допомогли підготуватися до комунікації з жителями, пояснюючи мету розробки статуту, його важливість, як наявність документу впливатиме на взаємодію жителів та влади. Цікаво, що у самому статуті Перещепинської громади йдеться про обов’язкові щорічні просвітницькі заходи для ознайомлення жителів із текстом статуту (ст.11), щоб він залишався живим документом, а не формальністю.
Важливе значення статут має для посилення прозорості та підзвітності влади. Документ закріплює обов’язковість регулярного звітування голови, депутатів та старост. Також громади активно інтегрують цифрові інструменти та електронні платформи для відкритості даних, інформації про бюджет, витрати, надходження, проєкти тощо. І зазначають про це в Статуті.
Водночас статут - це не лише про процедури, а й про характер громади. Особливо це помітно у розділах, де громади фіксують власну ідентичність, свята і традиції, інформацію про відомих земляків.
У Зноб-Новгородській громаді як об’єкти етнографічної цінності визначили свято Івана Купала, фестиваль «Дикий Мед» та унікальну вокальну манеру співу місцевих колективів «Вербиченька» та «Деснянка». На думку начальника відділу фінансів, економічного розвитку та інвестицій виконавчого комітету Зноб-Новгородської селищної ради Леоніда Сотникова, статут не повинен бути суто формальним текстом. Він має не лише структурувати права, обов’язки й форми участі жителів, а й бути документом, у якому громада впізнає себе.
До складу робочої групи у Зноб-Новгородській громаді увійшло понад 20 учасників, які представляли різні соціальні та вікові групи, а також різні професії. Це допомогло максимально врахувати потреби та інтереси всіх верств населення.
“Для нас було принципово, щоб у розробці статуту брали участь не лише посадовці, а й люди, які представляють різні середовища та різні населені пункти. Ми навіть враховували, кому зручніше працювати з друкованим текстом, а кому з електронним документом, - щоб участь була не формальною, а реальною”, - пояснив Сотников.
Також він підкреслив, що допомога експертів U-LEAD у цій роботі була дуже цінною. Завдяки навчанню вдалося не лише зрозуміти логіку документу після змін у законодавстві, а й навчитися правильно презентувати його, пояснювати які можливості відкриває для жителів і чому його важливо не просто ухвалити, а зробити змістовним і близьким до людей.
У Знов-Новгородській громаді обговорення і доопрацювання проєкту документу ще триває, це пов’язано з безпековими умовами та бажанням зробити документ максимально виваженим та практичним. Затвердити документ планують до 10-річчя створення громади.
Секретар Сахновщинської селищної ради Віталій Яковенко зазначив, що громада вже мала статут, але у 2025 році вирішили привести у відповідність до законодавства.
“Навчальна програма від U-LEAD допомогла нам систематизувати цю роботу. Ми мали можливість надати текст статуту на перевірку експертам, які далі підказували, що варто уточнити чи виправити. Це справді важливо, мати фахову підтримку і розуміти, що рухаєшся в правильному напрямку”, - зазначив він.
Розповідаючи про досвід розробки статуту Сахновщинської селищної громади, секретар ради Віталій Яковенко розповів, що було проведено багато зустрічей з жителями в колективах та старостатах, щоб обговорення проєкту Статуту було максимально широким і публічним. Долучалися і голова, і старости, і депутати до цієї роботи.
“Нам було важливо, щоб жителі сприймали статут не як абстрактний документ, а як свою малу Конституцію, близьку і важливу для себе. Тому ми закладали в нього те, що пов’язане з нами і нашою місцевістю. Саме такі речі наближають статут до людей. Ми вже бачимо інтерес на практиці”, - розповів він.
Підсумовуючи, Людмила Гурба підкреслила:
“Статут громади – це не збірник формальних норм і не переписаний шаблон. Це інструмент, за допомогою якого громада може визначити правила взаємодії, закріпити форми участі, посилити прозорість, врахувати інклюзивність, підтримати молодь, ветеранів та вразливі групи, а також юридично оформити власну ідентичність. Якісно підготовлений документ допомагає громаді бути не просто адміністративною одиницею, а спільнотою зі своїми правилами, цінностями і баченням розвитку”.
