Повномасштабна війна кардинально змінила систему місцевого самоврядування на Луганщині. Сьогодні замість звичних сільських, селищних і міських рад тут діють військові адміністрації, які тимчасово взяли на себе функції органів місцевого самоврядування. Громади Луганщини релоковані до інших областей України, де продовжують працювати й долати виклики, спричинені війною, далеко від власної території.
Про те, як наразі працюють релоковані громади Луганської області, з якими труднощами стикаються і як вибудовують діалог із приймаючими громадами, розповідає Ігор Агібалов, керівник Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Луганській області.
Нова мапа громад Луганщини
Попри зміну статусу, громади Луганщини продовжують працювати. Частині громад вдалося вчасно релокувати свої управлінські команди, тож і сьогодні в них здебільшого працюють ті самі фахівці, що й до повномасштабного вторгнення. Проте в деяких громадах, зокрема в Біловодській, Станично-Луганській і Міловській, змогли виїхати не всі спеціалісти, тож в органах місцевого самоврядування працюють нові фахівці в тому числі з приймаючих громад.
Територіально релоковані громади також розміщені по-різному — єдиного центру немає. Найчастіше вони обирають для роботи ті області, де зосереджено найбільше переселенців з їхніх громад. Наприклад, багато органів управління нині функціонують у Дніпропетровській області, Києві та Київській області. Водночас маємо й осередки громад Луганщини в Рівненській, Житомирській, Хмельницькій та Івано-Франківській областях. У Харкові також проживає велика кількість луганчан — багато хто свідомо залишився ближче до рідної домівки, сподіваючись на якнайшвидшу деокупацію.
Як громади об’єднують ресурси
Для того щоб повноцінно функціонувати, релоковані громади шукають підтримку на нових територіях. У більшості випадків вони укладають меморандуми про співпрацю з приймаючими громадами. На їхній базі відкриваються гуманітарні хаби, які трансформувалися з пунктів роздачі допомоги в багатофункціональні сервісні центри. Тут ВПО отримують соціальні, адміністративні, медичні послуги, проходять реабілітацію, консультуються з питань документів. «U-LEAD з Європою» надає релокованим громадам підтримку на етапі становлення таких хабів. Зокрема, експерти Програми консультують з питань оренди майна, відновлення роботи установ в умовах втрати частини документації або браку персоналу. Часто це нестандартні виклики, які ми допомагаємо вирішувати разом з громадами, адже подібного досвіду раніше просто не існувало.
Оскільки перемістити школи фізично було майже неможливо, більшість освітніх процесів у релокованих громадах організовано онлайн. Водночас чимало дітей навчаються офлайн у школах на нових місцях проживання. Це сприяє розвитку приймаючих громад, адже зростання кількості учнів означає додаткову освітню субвенцію. Тож громади зацікавлені в інтеграції дітей переселенців у місцеву освітню систему. U-LEAD консультує громади, зокрема, щодо подальшого функціонування навчальних закладів, відновлення документів, оплатою витрат, налагодженням взаємодії всередині педагогічних колективів. Наприклад, у Марківській і Троїцькій громадах наша команда практично з новим складом управління відновлювала роботу структур, розібравши низку критичних ситуацій.
Медичні послуги — ще один напрямок взаємодії між громадами. Приблизно третина громад Луганщини змогла перевезти свої медичні команди разом із частиною обладнання. У таких випадках на новому місці вже налагоджується повноцінна співпраця з місцевими медустановами. Наприклад, на Харківщині, де багато фахівців виїхали через війну, медики з Луганської області стали вагомим підсиленням. Є позитивні приклади, коли релоковані заклади охорони здоров’я компенсують нестачу медичних послуг і працюють на рівних із місцевими колегами. До U-LEAD релоковані медичні заклади здебільшого звертаються з питань оренди майна та міжмуніципального співробітництва.
ЦНАПи релокованих громад допомагають розвантажити адміністративні центри на нових територіях. Зокрема, Сватівська громада, яка нині працює у місті Бровари, активно долучилася до обслуговування мешканців не лише своєї громади, а й приймаючої. Минулого року під час реєстрації військовозобов’язаних саме її фахівці допомогли суттєво розвантажити місцевий ЦНАП. Це приклад, як спільна робота може приносити користь обом громадам.
Незамінною залишається роль соціальних служб релокованих громад. Майже всі з них відновили діяльність відділів соціального захисту та центрів надання соціальних послуг. У цьому напрямі чимало роботи було і залишається спільним завданням для U-LEAD і громад. Особливо цінною є співпраця з ініціативними громадами, які виходять із власними ідеями. Наприклад, у Красноріченській громаді вдалося об’єднати зусилля багатьох гуманітарних місій навколо місцевого соціального центру. За підтримки U-LEAD громада розробила та впровадила механізм спільного фінансування системи евакуації населення з небезпечних територій разом із громадськими організаціями.
Найбільший виклик — робота і житло
Найскладніше питання для релокованих громад — працевлаштування та забезпечення житлом. Попри окремі приклади співпраці, ця сфера ще потребує значної уваги. В окремих випадках релоковані підприємства частково відновили свою діяльність на новому місці, створюють робочі місця і залучають до роботи місцевих мешканців. Є й ініціативи з передачі землі для аграрної діяльності. Водночас ключовим залишається питання: як мотивувати людей працездатного віку переїжджати до невеликих містечок і сіл. Щоб надати релокованим громадам інструменти для побудови ефективної співпраці з приймаючими громадами, U-LEAD проводить консультації для органів місцевого самоврядування.
Сільська місцевість, яка сьогодні відчуває брак робочих рук, може стати осередком нових бізнес‑ініціатив і створення робочих місць. Водночас успіх залежить від готовності переселенців перейти від очікування допомоги до власної активності. Релокованим громадам варто сконцентруватися на працездатному населенні як на рушійній силі, сприяючи ініціативам із самозайнятості та розвитку малого бізнесу. Саме завдяки таким змінам громади зможуть не лише відновити свою діяльність, а й закласти міцний фундамент для сталого розвитку в нових умовах.
Досвід релокованих громад Луганщини демонструє, що навіть в умовах війни та повної втрати контролю над територією місцеве самоврядування може залишатися ефективним — за умови постійного розвитку, гнучкості та партнерства. U-LEAD і надалі підтримуватиме ці громади на шляху адаптації, відновлення та пошуку нових рішень, допомагаючи їм зберегти свою ідентичність і забезпечити якісні послуги жителям — незалежно від місця розташування.
