У центрі обговорень – питання стратегічного планування та безпеки, посилення управлінських спроможностей і кадрового потенціалу, розвиток публічних інвестицій та міжнародних партнерств.
Попри те, що громади й команда U-LEAD перебувають у постійній комунікації, саме формат живих зустрічей дав змогу деталізувати запити громад і проговорити їх із командами на місцях. Про це, зокрема, розповів Григорій Перерва, керівник регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Київській області:
«Попри те, що ми з громадами постійно на зв’язку, переважно в онлайн-форматі через безпекові обставини, можливість провести офлайн-зустрічі дала значно глибше розуміння їхніх потреб. До нас приїздили голови громад разом із командами, і це дозволило комплексно проговорити питання, які зараз є для них найбільш актуальними».
Під час зустрічей стало очевидно: громади Київщини змушені тримати баланс між щоденною стійкістю та потребою планувати розвиток наперед. Саме тому одним із перших блоків обговорень стало питання стратегічного планування та актуалізації стратегічних документів.
Потреба в оновленні стратегічних документів
Одним із ключових викликів для громад сьогодні залишається формування Стратегії розвитку, яка б враховувала виклики, обумовлені повномасштабним вторгненням і можливості та потреби, які виникнуть надалі у процесі відновлення. Йдеться не лише про наявність формального документа, а про здатність вибудувати логіку дій та сформувати довгострокові цілі й завдання та заходи з їхнього досягнення.
Сергій Книжников, голова Пірнівської громади, поділився, що громада вже у процесі створення Стратегії розвитку і планує завершити роботу над документом у лютому–березні поточного року.
Водночас представники громад конкретизують, що потребують не лише перегляду документів, а й методологічної підтримки, щоб оновлені Стратегії були робочими та коректними з точки зору вимог донорів. Так, Олена Пашун, голова Томашівської громади, зазначила:
«Важлива для нас допомога експертів в частині застосування методики стратегічного планування, у підготовці правильно структурованого документа та розробці чіткої системи індикаторів, моніторингу та оцінки».
Саме тому наступним важливим блоком зустрічей стала потреба у навчанні та посиленні прикладних компетенцій фахівців.
Потреба в практичних знаннях і навчанні
Поряд із формуванням стратегічних документів громади стикаються з браком прикладних знань, необхідних для реалізації запланованих рішень.
Про важливість проєктної складової у роботі громади розповів Тарас Дідич, Дмитрівський сільський голова:
«Розробка проєктів, особливо за європейськими стандартами, для нас дуже важлива. Тільки у 2025 році ми створили відділ стратегічного розвитку.
Ми нова громада, і більшість відділів – від освіти до фінансового – створювалися з нуля, то нам навчання кадрів потрібне практично по всіх напрямах. Ми створилися, і паралельно навчаємося та працюємо, не відриваючись від робочого процесу. Це не така ситуація, як у великих містах, які існують давно. У нас нові люди, нові кадри, і їх потрібно навчати та підвищувати кваліфікацію».
Про кадрову нерівномірність у різних сферах діяльності громади зазначив і Сергій Книжников, голова Пірнівської громади:
«Якщо говорити про розробку проєктів за європейським стандартами, то потреба у консультативній підтримці є. Якщо, наприклад, в освіті є людина, дотична до грантів і написання проєктів, то там процес рухається. В інших напрямках – є спроби, але без результату. Тому, мабуть, ключова проблема – відсутність кваліфікованих фахівців».
Нормативні та процедурні складнощі
Суттєвим викликом для громад залишається і нормативна невизначеність, яка ускладнює процес планування.
Пан Дідич поділився:
«Сьогодні стикаємося із труднощами різного трактування законів на різних рівнях влади. Приміром, коли земельні ділянки в межах населених пунктів громади, але розпоряджаються ними інші органи влади без відома громади. Друге – це необхідність розроблення комплексних планів розвитку. Для цього потрібні топозйомки, які сьогодні є дуже вартісними. Без них неможливо провести інвентаризацію, скоригувати генплани, підготувати Стратегію».
Водночас громади підкреслюють: навіть якщо нормативні процедури можна пройти, питання людського ресурсу залишається критичним. Тому наступною наскрізною темою зустрічей став кадровий потенціал та демографічні тенденції.
Кадрові та демографічні виклики
Керівник регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Київській області зазначив, що дефіцит кадрів є характерним практично для всіх громад: «Практично всі керівники громад говорять про дефіцит кадрів, пов’язаний із повномасштабним вторгненням та відтоком населення. Тут важливо і навчання, і розвиток уже наявних фахівців, і допомога в пошуку нових».
На демографічні ризики у найближчій перспективі вказала, зокрема, пані Пашун:
«Першочергові виклики: демографічний спад – скорочення чисельності населення, старіння громади, відтік молоді та фахівців до міст, а також низький рівень соціальної активності».
А Крістіна Чорненька, голова Ржищівської громади, додала, що у громадах ситуація з міграційними процесами залишається динамічною:
«Частина людей виїжджає, частина приїжджає як внутрішньо переміщені. Точної статистики немає, але багато молоді виїхало за кордон. Для нас важливо створювати робочі місця, щоб молодь залишалася в громаді».
Довгострокові виклики та потреба в системній підтримці
На тлі цих проблем громади намагаються прогнозувати ключові ризики на горизонті 1–2 років і більше. Під час зустрічей стало помітно: більшість викликів мають взаємопов’язаний характер і вимагають системних рішень.
Зокрема, про безпековий чинник зауважила пані Чорненька, а також підкреслила, що енергетичні ризики напряму впливають на економіку громади й її бюджетну стійкість:
«Основний податок у нас – ПДФО, а він залежить від промисловості, а промисловість – від електроенергії. Коли графіки більш-менш щадні, підприємства працюють. Коли ні – це одразу б’є по виробництву і податках».
Своєю чергою пані Пашун зазначила, що громада бачить актуальність кризового планування та диверсифікації економічної бази:
«1-2-річні пріоритети – це диверсифікація доходів (туризм, агрокластери) та кризове планування. Тому для нас роль U-LEAD, перш за все, у сприянні щодо розробки дорожніх карт, організації тренінгів для наших фахівців, менторства стартапів та консультативній підтримці із залучення донорського фінансування».
З огляду на цей комплекс викликів, у фокусі зустрічей було також окреслення напрямів, де громадам потрібна найбільш прикладна підтримка.
Роль U-LEAD у підсиленні спроможності громад
Пан Перерва пояснив, що РО «U-LEAD з Європою» у Київській області бачить кілька сфер, де готовий супроводжувати громади максимально повно:
«Ми чітко бачимо кілька напрямів, де готові працювати з громадами повністю – від формування запиту до практичного результату. Це, зокрема, стратегічне планування, публічні інвестиції та кадрова політика. Окремий блок – партнерства з європейськими громадами. Тут потрібен чіткий алгоритм дій: як налагоджувати, активізувати або відновлювати такі партнерства. Також часто отримуємо запити щодо роз’яснення питань щодо комунальної власності».
Він також додав, що в разі потреби до такої роботи долучатимуться експерти з більш вузькою спеціалізацією.
Керівник Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Київській області також наголосив, що підтримка не завжди означає швидкий результат, однак її мета – чітко допомогти громадам зрозуміти алгоритм дій: «Не в кожному випадку це завершиться готовим документом – деякі процеси потребують залучення вузькопрофільних фахівців і високого залучення самих громад. Але наше завдання – дати чітке розуміння, що і як потрібно робити».
Насамкінець пан Перерва наголосив, що ключовою залишається участь самої громади, адже підтримка U-LEAD не підміняє роботу місцевих фахівців:
«Наша експертна команда не пише документи за громади – ми допомагаємо їх підготувати. Основна робота залишається за фахівцями ОМС».
