Оновлення документа — це і практична підготовка до входу в новий цикл реформи управління публічними інвестиціями у 2026 році, і гучна заява про те, що Краматорськ був і залишається українським містом, яке вже сьогодні проєктує своє відновлення.
Для Ярослави Рубайло, яка очолює напрямок стратегічного планування в Краматорській міській раді, та її команди цей документ став не просто планом розвитку, а підтвердженням того, що місто живе, працює і готується до повернення всіх своїх людей. Допомогу в оновленні документу надавали експерти «U-LEAD з Європою».
«Без планування настає хаос»
Стратегічне планування Краматорська громада почала ще у 2021 році. Над документом працювали комплексно: з Громадською радою при виконавчому комітеті Краматорської міської ради, «Клубом підприємців», воркшопами та опитуваннями. Все було готове до затвердження на лютий 2022-го.
«Повномасштабне вторгнення перекреслило все. Стало зрозуміло, що повернутися до тих планів неможливо — контекст зник, умови втратили актуальність. У березні 2022-го місто було не впізнати: з 200 тисяч людей залишилося 30. Порожні вулиці, зачинені банки й магазини, обстріли. Більшість працівників підрозділів виїхали, з мого відділу я залишилася одна. Тоді здавалося абсурдом: як планувати? Навіщо це взагалі робити? Навіть саме слово "розвиток" викликало спротив, бо воно звучало занадто амбітно для міста, яке просто намагалося вижити», — розповідає Ярослава Рубайло.
Проте саме в цей момент прийшло розуміння: без планування настає хаос. Спочатку розробили програму соціально-економічного розвитку на рік, а згодом взялися за стратегію, яку в громаді неофіційно охрестили «стратегією стійкості».
Три цілі «Східного форпосту»
Ярослава Рубайло згадує, як процес планування став справжнім «магнітом» для тих, хто вболіває за місто. До роботи почали активно долучатися місцеві активісти: від представників ветеранської організації до членів Молодіжної ради, які працювали дистанційно.
«Саме тоді ми усвідомили: стратегія — це не лише про цифри, це передусім про відновлення зв’язків між людьми, яких розкидала війна», — ділиться Ярослава.
За її словами, у документі зафіксували три фундаментальні напрямки, без яких місто просто не матиме майбутнього:
Безпека та стійке середовище. «Це точно не про прикрашання вулиць чи декоративні проєкти. Наш фокус — створення реальних укриттів, екологічна безпека, енергетична автономія та здатність громади адаптуватися до будь-яких кризових сценаріїв. Це база для життя в тилу», — пояснює фахівчиня.
Збереження людського капіталу. Ярослава наголошує на важливості демографічного питання: «Ми вже втратили багатьох, але не маємо права втратити їх назавжди. Тому ми розробили механізми роботи як з тими, хто залишається в місті під обстрілами, так і з тими, хто виїхав. Наша мета — щоб краматорці мали куди, а головне — навіщо повертатися».
Економічна трансформація. Мова про розробку окремих механізмів підтримки бізнесу, зокрема й фінансову: «Для нас цей напрямок був принциповим. Разом із Антикризовим медіацентром ми провели серію відвертих інтерв’ю з директорами наших промислових гігантів. І ми почули те, що дало нам надію: вони бачать себе саме в Краматорську і готові до відновлення виробництва», — підсумовує Ярослава Рубайло.
Стратегія – інструмент залучення інвестицій
Поки військові тримають фронт, цивільна влада має діяти на випередження. Сьогодні життєдіяльність громади — це складне поєднання кризової стійкості з довгостроковим розвитком. Місто Краматорськ виступає надійним тилом у воєнних умовах, водночас формуючи основу для післявоєнної модернізації, розвитку аграрного сектору та стимулювання бізнесу.
«Чекати завершення війни, щоб почати планувати — це втрата дорогоцінного часу. Саме тому громада розробляє проєкти, які може впроваджувати вже сьогодні, наприклад проєкти відновлення інфраструктури», — розповідає Ярослава Рубайло.
Наявність чіткого планування — це не просто паперова робота, а ключ до залучення інвестицій. Європейські партнери та міжнародні донори працюють за суворою формулою: «є затверджена стратегія — є ресурс». Підготовка стратегічних документів дозволяє громаді претендувати на фінансування вже зараз, не чекаючи офіційного завершення бойових дій.
«Ми готуємо ґрунт, щоб розгорнути відбудову в ту саму хвилину, коли це дозволить безпекова ситуація. Важливу роль у цьому процесі відіграє зовнішня експертиза. Ми справді вдячні експертам U-LEAD за консультативну підтримку. Це реально важлива та дієва допомога, яка дозволяє нам рухатися в межах європейських стандартів планування», — зазначає Ярослава Рубайло.
Бачення експертів
Оновлення стратегії в умовах прифронтового життя — це виклик, який Краматорська громада прийняла та успішно подолала. За словами Вікторії Троценко, керівниці Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Донецькій області, громада пройшла повний цикл підготовки: від екологічної оцінки до обговорень із бізнесом та громадськістю.
«Наявність стратегії сьогодні — це не формальність, а інструмент підвищення стійкості громади. Це сигнал для партнерів та інвесторів, що місто має бачення, команду та здатність планувати розвиток навіть у період невизначеності, — підсумовує Вікторія Троценко. — Працювати з командою Краматорська було надихаюче. Це люди, які попри надскладні обставини демонструють віру в майбутнє, патріотизм і готовність щодня працювати заради змін».
Водночас Григорій Стариков, радник з питань відновлення та розвитку Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Сумській області зазначає, що в умовах війни стратегія набуває нового змісту. Це вже не просто план розвитку, а документ, що визначає виживання та стійкість громади:
«Повномасштабне вторгнення — це завжди страждання, тому словосполучення "стратегія розвитку" під обстрілами часто викликає подив. Проте цей документ відображає передовсім організацію життєдіяльності в складних безпекових умовах: пріоритетність витрат, розширення міжнародної допомоги та перші післявоєнні кроки. Сьогодні стратегія — це інструмент переходу від "гасіння пожеж" до антикризового управління. Це маніфест того, що місто не збирається здаватися».
