Ви читаєте Правовий Куточок за грудень. Якщо Вас цікавить Правовий Куточок за листопад, проходьте за цим посиланням.

1 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо відповідальності за порушення авторського права і (або) суміжних прав» (№ 5643). Цим Законом внесені зміни до статті 51-2 Кодексу  України про адміністративні правопорушення та статті 176 Кримінального кодексу України й збільшено розмір санкцій за порушення авторського права і суміжних прав.

1 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Національну програму інформатизації» (№ 6241). Закон спрямовано на:

• забезпечення розвитку інформаційного суспільства, впровадження та застосування інформаційно-комунікаційних технологій у державному управлінні та місцевому самоврядуванні;
• застосування інформаційних і цифрових технологій у державному управлінні та суспільно-економічних відносинах;
• подолання цифрової нерівності;
• забезпечення безпеки інформаційної діяльності та кіберзахисту, шляхом побудови, розвитку, інтеграції та використання сучасних інформаційних систем, комунікаційних мереж, інформаційних ресурсів й інформаційних технологій;
• інтеграцію України у світовий інформаційний простір.

Закон набуває чинності 1 березня 2023 року.

1 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації» (№ 6173).

Відповідно до нового Закону, громадяни України, які перебувають в країнах Європейського Союзу:

• зможуть дистанційно отримати кваліфікований електронний підпис;
• матимуть змогу користуватися е-довірчими послугами навіть тоді, коли їх надавач припинить діяльність;
• отримають доступ до українських онлайн-послуг із-за кордону;
• отримають захист своїх даних в інформаційних системах, де використовують засоби е-ідентифікації за європейськими стандартами.

Окрім того, Україна визнаватиме кваліфікований електронний підпис Європейського Союзу.

1 грудня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії порушенню прав у сфері праці» (№ 5749). Законом України доповнено Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 173-5, в якій встановлено адміністративну відповідальність за вчинення мобінгу (цькування). Принагідно нагадуємо, що мобінг (цькування) – це діяння роботодавця або окремих працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його професійної (ділової) репутації у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно нього напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі, що змушує особу недооцінювати власну професійну придатність (відповідно до статті 2-1 Кодексу законів про працю України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії порушенню прав у сфері праці» (№ 5748), прийнятого парламентом 16.11.2022 року, але станом на 04.12.2022 року не підписаного Президентом України).

1 грудня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін в прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку із утворенням (ліквідацією) районів» (№ 7565-1). Відповідно до цього Закону України місцеві суди продовжуватимуть здійснювати свої повноваження у межах раніше визначеної територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX до того терміну, доки не набере чинності Закон України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку з утворенням (ліквідацією) районів (який досі не прийнятий парламентом).

1 грудня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Прикінцевих положень Сімейного кодексу України (щодо окремих питань влаштування та перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя під час періоду дії воєнного стану)» (№ 7443). То ж тепер, протягом строку дії правового режиму воєнного стану, зупинена дія наступних норм права:

• щодо обмеження можливості одночасного влаштування до сім’ї патронатного вихователя лише дітей, які є між собою рідними братами та сестрами, або дітей, які виховувалися в одній сім’ї;
• щодо обмеження загального терміну перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя не більше шести місяців.

Таким чином, протягом строку дії правового режиму воєнного стану за згодою патронатного вихователя до його сім’ї можуть бути одночасно влаштовані діти, які не є рідними братами та сестрами або такими, що виховувались в одній сім’ї. Кількість влаштованих дітей, які не є членами однієї сім’ї, не може перевищувати п’яти осіб. При цьому враховуються можливості патронатного вихователя забезпечити догляд, виховання та реабілітацію всіх влаштованих дітей. Термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя може бути продовжений органом опіки та піклування понад шість місяців, але не довше, аніж до припинення чи скасування правового режиму воєнного стану. У разі, якщо строк дії договору про патронат завершився під час перебування сім’ї патронатного вихователя разом із дитиною за кордоном і патронатний вихователь не погоджується на продовження строку його дії, він зобов’язаний невідкладно, у строк що не перевищує трьох робочих днів, повідомити про це консульській установі України в країні свого перебування.

1 грудня 2022 року Верховною Радою прийнято закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підтримки розвитку вітчизняних галузей надрокористування» (№ 4187). У цьому законі проголошено право громадян України на отримання частини доходу держави від рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Щоправда, розмір та порядок отримання громадянами України частини від такого доходу буде встановлено іншим спеціальним законом. У прийнятому Законі України передбачено також:

• створення та функціонування інтерактивної карти корисних копалин України, котра має стати інформаційним ресурсом, який відображатиме відомості про Державний фонд надр України;

• заборону користування надрами України громадянам або підприємствам, які пов’язані з державою-агресором росією або тим, хто перебуває під санкціями;
• спрощення доступу до геологічної інформації;
• подання документів та звітності користувачами надр в електронній формі через електронний кабінет.

2 грудня 2022 року Кабміном  прийнято постанову № 1343 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади», відповідно до якої:

• Міністерство інфраструктури України перейменовано на Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України;
• Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон) реорганізовано шляхом приєднання до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Мінрегіон, що припиняється, продовжує виконувати функції та повноваження у визначених сферах до завершення здійснення заходів з приєднання до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.

2 грудня 2022 року Національне агентство з питань запобігання корупції спільно з Всеукраїнською мережею доброчесності й комплаєнсу (UNIC), юридичною компанією Arzinger та Антикорупційною ініціативою Європейського Союзу в Україні (EUACI) презентували «Методичні рекомендації щодо здійснення перевірки кандидатів на посади, що вразливі до корупційних ризиків».

14 грудня 2022 року на засіданні Комітету міністрів Ради Європи затверджено «План дій для України «Стійкість. Відновлення. Відбудова» на 2023-2026 роки» (далі – План дій). План дій містить низку заходів, спрямованих на відбудову та відновлення України, котра зазнала суттєвих руйнівних наслідків збройної агресії рф, у наступних сферах: права людини; верховенство права; демократії.

Планом дій передбачено наступні заходи:

• надання експертної допомоги з питань застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини);
• надання юридичних консультацій, а також підвищення професійної та оперативної спроможності компетентних органів (зокрема, прокуратури та органів досудового розслідування) у процесі розслідування та переслідування грубих порушень прав людини під час війни, зокрема, щодо існуючих вимог і гарантій Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ);
• сприяння повному виконанню рішень ЄСПЛ проти України з особливим акцентом на справах, які перебувають під процедурою посиленого нагляду;
• посилення захисту прав людини щодо переміщених осіб та осіб, які повертаються, покращення умов їхнього життя та зменшення несприятливих наслідків переміщення з урахуванням гендерних аспектів, відповідно до стандартів Ради Європи та європейських стандартів;
• підтримка української влади у вирішенні питань щодо надання екстреної медичної допомоги, аби вона забезпечувала права людини, в умовах інфраструктурних та інших обмежень, спричинених війною тощо.

13 грудня 2022 року парламент прийняв Закон «Про медіа» № 2849-IX. Його прийняття є однією із передумов, необхідних для початку переговорів про вступ України до ЄС.

Дія цього Закону спрямована на забезпечення реалізації права на свободу вираження поглядів, права на отримання різнобічної, достовірної та оперативної інформації, на забезпечення плюралізму думок і вільного поширення інформації, на захист національних інтересів України та прав користувачів медіа-сервісів, регулювання діяльності у сфері медіа відповідно до принципів прозорості, справедливості та неупередженості, стимулювання конкурентного середовища, рівноправності і незалежності медіа.

Законом, з-поміж іншого, передбачено, існування таких суб’єктів медійних відносин, як місцеві публічні аудіовізуальні медіа та аудіовізуальні медіа громад (стаття 29 Закону). Суб’єктами у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа є комунальні некомерційні підприємства, засновані органами місцевого самоврядування, у тому числі на основі договору про співробітництво у порядку, встановленому Законом «Про співробітництво територіальних громад», а також непідприємницькі товариства, не менш як 50 відсотків статутного капіталу яких належить органами місцевого самоврядування. Суб’єкти у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа діють у територіальних громадах сіл, селищ та міст, а також у районах та областях.

Відповідно до статті 30 цього Закону, органи місцевого самоврядування, які заснували суб’єктів у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа, не мають права втручатись у їх редакційну політику та зобов’язані забезпечувати фінансові та організаційні засади для її реалізації відповідно до вимог цього Закону. Зокрема, зобов’язані забезпечити його фінансування в обсязі витрат, необхідних на:

• оплату праці і виплату нарахувань на заробітну плату;
• виготовлення програм відповідно до програмної концепції;
• виплату винагороди за використання об’єктів авторських та суміжних прав;
• оплату електронних комунікаційних послуг, послуг зв’язку, та послуг із радіочастотного моніторингу;
• оренду приміщень та оплату комунальних послуг;
• оновлення обладнання.

Суб’єктами у сфері аудіовізуальних медіа громад можуть бути громадські об’єднання, а також засновані ними установи, непідприємницькі товариства або підприємства, що створені для некомерційної діяльності. Суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа громад діють у громадах, що об’єднані спільним інтересом (національністю, мовою, професією, творчою діяльністю, захопленнями тощо) (стаття 32 Закону). Програмна концепція аудіовізуальних медіа громад має містити зобов’язання щодо мінімальних обсягів поширення програм, що містять інформацію, пов’язану із спільним інтересом (інтересами) громади або присвячені обговоренню питань діяльності громади. Обсяг таких програм у проміжках часу між 06.00 та 23.00 має становити не менше 50 відсотків загального обсягу мовлення. Аудіовізуальні медіа громад можуть фінансуватися за рахунок коштів місцевих бюджетів та бюджетних установ. То ж органи місцевого самоврядування можуть створювати спеціальні бюджетні програми для підтримки розвитку аудіовізуальних медіа громад.

13 грудня 2022 року парламент прийняв Закон «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності» № 2834-IX. Цей Закон визначає:

• мету, завдання, принципи, особливості формування та реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;

• гарантії участі громадян України, закордонних українців, громадських об’єднань та інших інститутів громадянського суспільства у її реалізації;
• повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування у цій сфері.

Законом врегульовано порядок формування та повноваження Національної комісії з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності (далі – Комісія). Зокрема, Комісія може:

• направляти звернення до місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо перегляду прийнятих ними рішень та нормативно-правових актів з метою приведення їх у відповідність із законодавством про утвердження української національної та громадянської ідентичності;
• здійснювати моніторинг заходів органів місцевого самоврядування з утвердження української національної та громадянської ідентичності.

Рішення Комісії обов’язкове для виконання не лише органами державної влади, але й органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами (частина 5 статті 16 Закону). Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності визначені у статті 19 Закону. Органи місцевого самоврядування при формуванні відповідних бюджетів передбачають видатки на реалізацію державних, регіональних та місцевих програм з утвердження української національної та громадянської ідентичності (частина 3 статті 28 Закону).

13 грудня 2022 року парламент прийняв Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності» (реєстр. номер законопроєкту № 5655). Дію цього Закону спрямовано на оновлення існуючих засад містобудування, зокрема цифровізацію процесів щодо надання необхідних дозволів у сфері містобудівної діяльності.

Цим Законом внесені зміни до Господарського, Земельного, Цивільного, Цивільного процесуального кодексів України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також до низки Законів України, зокрема:

• Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо:

- надання місцевій раді повноважень затверджувати концепцію інтегрованого розвитку території територіальної громади, містобудівну документацію на місцевому рівні, програму комплексного відновлення території територіальної громади (її частини);

- надання виконавчим органам місцевого самоврядування повноваження здійснювати державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності та містобудівний контроль;

- необхідності адаптації офіційних веб-сайтів органів місцевого самоврядування для осіб з порушеннями зору та слуху;

• Закону «Про звернення громадян» щодо особливостей розгляду звернень фізичних чи юридичних осіб до органу державного містобудівного нагляду.

Законом передбачено, що він набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування. Кабінету Міністрів доручено спільно з органами місцевого самоврядування протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону забезпечити внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва сканованих примірників затвердженої науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини на період до внесення таких відомостей до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та налагодження інформаційної взаємодії з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва.

Органам місцевого самоврядування рекомендовано забезпечити:

• здійснення державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності з дня її запровадження;
• протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону – створення виконавчих органів сільської, селищної, міської ради з питань містобудівного контролю;
• внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про право господарського відання, право оперативного управління об’єктами нерухомого майна комунальної форми власності (пункт 8 Розділу ІІ. «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону).

13 грудня 2022 року парламент прийняв постанови № 2830-IX та № 2831-IX про здійснення начальниками Хрестівської сільської та Каховської міської військових адміністрацій Каховського району, Долматівської, Чулаківської сільських та Голопристанської міської військових адміністрацій Скадовського району Херсонської області, а також Андрівської сільської військової адміністрації Бердянського району та Новенської сільської військової адміністрації Мелітопольського району Запорізької області, Народицької селищної військової адміністрації Коростенського району Житомирської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону «Про правовий режим воєнного стану».

30 грудня 2022 року Кабінет Міністрів України (далі – Уряд) прийняв постанову № 1495 «Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».

Урядом тимчасово змінено правила проведення торгів на Prozorro: на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення скасовано проведення аукціонів. Відтепер тендерна пропозиція учасника є остаточною і виграє той, хто дав найменшу ціну під час подання пропозиції.

30 грудня 2022 року Урядом прийнято постанову № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів». Нею оновлено механізм організації та ведення військового обліку, у тому числі й органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров’я незалежно від підпорядкування і форми власності.

Відповідно до п.9 нового Порядку, для належного функціонування системи військового обліку (забезпечення її автоматизації із застосуванням Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів) встановлені наступні норми для органів місцевого самоврядування щодо необхідної кількості осіб, відповідальних у них за ведення військового обліку:

• за наявності на військовому обліку від 501 до 1000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів – одна особа;
• за наявності на військовому обліку від 1001 до 2000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів – дві особи, а на кожні наступні 1000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів – по одній особі додатково.

За наявності на військовому обліку менше 500 призовників, військовозобов’язаних та резервістів обов’язки щодо ведення військового обліку покладаються на особу служби персоналу, якій встановлюється доплата в розмірі до 50 відсотків посадового окладу (п.10 Порядку).

Особи, відповідальні за ведення військового обліку, повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним для інспектора з військового обліку відповідно до національного класифікатора ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (п.11 Порядку). Посадові оклади працівників, відповідальних за ведення військового обліку, установлюються на рівні посадових окладів працівників служби персоналу (п.12 Порядку). Органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації у семиденний строк з дати видання наказу про призначення або звільнення (увільнення) керівників та інших осіб зазначених органів, підприємств, установ та організацій, відповідальних за організацію та ведення військового обліку, повідомляють відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (п.13 Порядку).

У п.п.24-30 Порядку визначено повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо забезпечення персонально-первинного військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

30 грудня 2022 року Урядом прийнято постанову № 1481 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам». У ній зазначено, що у січні 2023 р. допомога на проживання надаватиметься внутрішньо переміщеним особам, які відповідають одній із наступних умов:

• перемістилися з тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) (перелік таких громад застосовується станом на 1 грудня 2022 року);
• їхнє житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і вони подали до 20 травня 2022 р. заявку на відшкодування відповідних втрат, або мають документальне підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

30 грудня 2022 року Уряд прийняв постанову № 1477 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2023 році додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації».

У цій постанові визначено механізм надання додаткової дотації місцевим бюджетам на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування, які зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною збройною агресією. Принагідно нагадаємо, що у Законі «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено кошти на таку дотацію в обсязі 24 млрд. грн. Органи місцевого самоврядування, які здійснюють свою діяльність на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, зможуть отримати додаткове фінансування для ефективного здійснення своїх повноважень, а також забезпечення першочергових потреб своїх громад.

30 грудня 2022 року Урядом прийнято постанову № 1472 «Деякі питання розподілу обсягу освітньої субвенції на 2023 рік». У додатку 1 до цієї постанови наведено розподіл обсягу освітньої субвенції з державного бюджету обласним бюджетам та бюджетам місцевого самоврядування на 2023 рік.

Ця постанова застосовується з 1 січня 2023 р. до 31 грудня 2023 року.

30 грудня 2022 року Урядом прийнято постанову № 1468 «Про затвердження Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання». Новий Порядок регулює виплати, які здійснюються Пенсійним фондом України, страхувальнику або сім’ї застрахованого, чи іншій особі, яка здійснювала поховання потерпілого у разі його смерті від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на організацію поховання та пов’язаних з цим ритуальних послуг. Факт наявності нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання засвідчується документами, зазначеними у «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337.

30 грудня 2022 року Урядом прийнято постанову №1467 «Про затвердження Порядку здійснення страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Новий Порядок набирає чинності з 1 січня 2023 року.

27 грудня 2022 року Урядом прийнято постанову №1464 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2023 році». Нею затверджено «Порядок реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2023 році», який застосовується із 1 січня 2023 року.

27 грудня 2022 року постановою Уряду №1460 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2021 р. № 1040 і від 7 березня 2022 р. № 214» передбачено автоматичне продовження здійснення соціальних виплат наступних видів допомоги окремим категоріям осіб:

• на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
• на дітей, хворих на тяжкі захворювання;
• дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів;
• особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю;
• особам, які здійснюють догляд за особами з інвалідністю І та ІІ групи внаслідок психічного розладу;
• особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю.

Також продовжено до 31 грудня 2023 року перехідний період для виплати щомісячних компенсаційних виплат непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку.

27 грудня 2022 року Урядом прийнято постанову №1449 «Про затвердження Порядку розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком». Цей Порядок регламентує процедуру розірвання трудового договору із працівником (у тому числі й із посадовою особою місцевого самоврядування) за пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наступних умов:

• якщо на день звільнення працівнику залишилося не більше ніж півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого у статті 26 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
• у працівника наявний страховий стаж, необхідний для призначення йому пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.

27 грудня 2022 року Урядом прийнято постанову №1420 «Про внесення змін до Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану». Нею оновлено черговість здійснення платежів Казначейством та його органами, пов’язаними із здійсненням казначейського обслуговування бюджетних коштів, за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка.

27 грудня 2022 року Урядом прийнято постанову № 1411 «Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 822 «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки». Нею до 31 грудня 2023 року зупинена дія вищеназваної постанови Уряду, якою затверджено підвищені розміри посадових окладів, а також встановлено розміри різноманітних доплат і надбавок  для педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників.

23 грудня 2022 року Уряд прийняв постанову №1436 «Про внесення змін до пункту 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання».

Відтепер виконавчі органи сільських, селищних, міських рад зможуть визначати розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання.

Принагідно нагадаємо, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 188 Земельного кодексу України, державний контроль за використанням та охороною земель в обсязі, визначеному в законі, може здійснюватися виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Таких повноважень вони набувають у разі прийняття місцевою радою відповідного рішення про здійснення її виконавчим органом державного контролю за використанням та охороною земель в обсязі, визначеному в законі.

23 грудня 2022 року Уряд прийняв постанову № 1427 «Деякі питання зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та з ввезеного на митну територію України пального до бюджетів місцевого самоврядування». Нею затверджено «Порядок зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та з ввезеного на митну територію України пального до бюджетів місцевого самоврядування», яким передбачено зарахування до місцевих бюджетів 13,4% від акцизу за пальне, яке вироблене в Україні, або ввезене на її митну територію. Розподіл цих коштів між бюджетами місцевого самоврядування здійснюватиметься відповідно до питомої ваги обсягу реалізованого суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального на території відповідної громади за попереднє півріччя (з урахуванням даних реєстраторів розрахункових операцій) у загальному обсязі реалізованого пального в Україні.

20 грудня 2022 року Уряд прийняв постанову №1403 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2022 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води згідно із Законом «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення згідно із Законом «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення»».

Нею затверджено порядок та умови надання у 2022 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на:

• теплову енергію;
• послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води;
• послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення;
• послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення.

Цією ж постановою затверджено розподіл вищеназваної субвенції з державного бюджету між усіма обласними бюджетами та бюджетом міста Києва в обсязі 14 млрд. грн.

17 грудня 2022 року Урядом прийнято постанову № 1422 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сферах нотаріату та державної реєстрації». Нею оновлено зміст наступних актів:

1. «Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», затвердженому постановою Уряду від 21 грудня 2016 р. № 990;
2. «Порядку використання, зберігання, обігу спеціальних бланків нотаріальних документів і звітності про їх витрачання», затвердженого постановою Уряду від 9 грудня 2021 р. № 1290;
3. Постанови Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану».

Зокрема, змінено порядок перевірки відповідності державних реєстраторів вимогам законодавства, задля надання їм доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України в умовах воєнного стану.

17 грудня 2022 року Урядом прийнято постанову № 1401 «Питання організації та функціонування пунктів незламності». Нею затверджено «Порядок організації та функціонування пунктів незламності» та рекомендовано органам місцевого самоврядування й керівникам суб’єктів господарювання державної та приватної форм власності організувати роботу із забезпечення функціонування пунктів незламності відповідно до цього Порядку.

17 грудня 2022 року Урядом прийнято постанову № 1396 «Про внесення змін до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відновлення об’єктів критичної інфраструктури в рамках спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Проект розвитку міської інфраструктури – 2». Нею оновлено вищеназваний Порядок та умови.

16 грудня 2022 року Урядом прийнято постанову № 1389 «Про внесення змін до Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану». Нею, зокрема, передбачено, що військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування приймати рішення про запровадження трудової повинності та залучення працездатних осіб до виконання суспільно корисних робіт, яке доводиться до відома населення через засоби масової інформації. Заборонено виконання суспільно корисних робіт на необоронюваній місцевості.

16 грудня 2022 року Урядом прийнято постанову № 1384 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109 «Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури». Нею затверджено нову редакцію «Порядку віднесення об’єктів до критичної інфраструктури», а також «Перелік секторів критичної інфраструктури».

Принагідно нагадаємо, що відповідно до статті 1 Закону «Про критичну інфраструктуру» від 16 листопада 2021 року № 1882-IX, об’єкти критичної інфраструктури – об’єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам. То ж згідно із оновленим переліком секторів критичної інфраструктури, до останніх належать не лише органи місцевого самоврядування, але й:

• комунальні підприємства, котрі надають послуги щодо постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення, поводження з побутовими відходами;
• заклади охорони здоров’я, комунальні некомерційні підприємства охорони здоров'я, котрі забезпечують надання екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та/або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги тощо.

6 грудня 2022 року Урядом прийнято постанову № 1386 «Про реалізацію спільного з Міжнародним надзвичайним фондом допомоги дітям при Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) проєкту щодо надання грошової допомоги опорним закладам загальної середньої освіти у 2022/23 навчальному році». Нею започатковано реалізацію проекту щодо надання опорним закладам загальної середньої освіти, перелік яких зазначено у додатку до цієї постанови, грошової допомоги (у розмірі 2 тис. доларів США за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, кожному опорному закладу) для вирішення наступних питань:

• закупівлі обладнання для шкільних їдалень (придбання холодильників, плит, меблів тощо);
• здійснення поточного ремонту шкільних їдалень з метою покращення гігієни, зокрема ремонту водопровідних, вентиляційних, електричних мереж та підлоги.

6 грудня 2022 року Урядом прийнято постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією». Нею визначено, що перелік вищеназваних територій затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі – Мінреінтеграції). До таких територій включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій. До переліку включається тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, визначена відповідно до Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». У переліку визначаються дата початку та дата завершення бойових дій (дата виникнення та припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Мінреінтеграції  може надавати роз’яснення з питань формування та застосування переліку, який має оновлюватися за потреби, але не рідше ніж двічі на місяць.

30 грудня 2022 року видано розпорядження Уряду № 1219-р «Про затвердження плану дій органів виконавчої влади з відновлення деокупованих територій територіальних громад». Вищеназваний План дій містить 131 захід з відновлення життєдіяльності звільнених населених пунктів, зокрема:

• здійснення заходів з очищення територій від вибухонебезпечних предметів, розбирання завалів;
• відновлення діяльності органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій, територіальних органів виконавчої влади;
• забезпечення населення харчовими продуктами й товарами першої потреби;
• забезпечення ліками та надання медичної допомоги;
• відновлення функціонування української мови як державної з урахуванням захисту мов корінних народів;
• знищення символіки російського тоталітарного режиму;
• залучення міжнародної технічної допомоги для відновлення пошкодженої інфраструктури;
• забезпечення здійснення соціальних виплат і пенсій;
• відновлення централізованого водопостачання тощо.

За кожним заходом закріплені відповідальні виконавці. У більшості випадків це військові адміністрації й органи місцевого самоврядування (за їх згодою).

23 грудня 2022 року видано розпорядження Уряду №1175-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету з метою покриття витрат за серпень 2022 р. об’єктів державної, комунальної та приватної власності». Урядом  виділено із резервного фонду Держбюджету понад 27,3 млн. грн. на відшкодування комунальних витрат за серпень територіальним громадам, які прихистили внутрішніх переселенців у комунальних та державних закладах, а також приватних закладах освіти.

20 грудня 2022 року видано розпорядження Уряду № 1164-р «Про перерозподіл обсягу та розподіл резерву освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2022 році». Ним перерозподілено видатки та здійснено розподіл резерву освітньої субвенції між місцевими бюджетами міста Києва та окремих територіальних громад Вінницької, Волинської, Івано-Франківської, Київської, Львівської, Одеської, Полтавської, Тернопільської, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей в обсязі понад 123 млн. грн.

9 грудня 2022 року Урядом своїм розпорядженням № 1134-р схвалено «Водну стратегію України на період до 2050 року», а також затверджено «Операційний план реалізації у 2022-2024 роках Водної стратегії України на період до 2050 року».

Затверджені документи визначають основні засади державної політики у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів й спрямовані на досягнення взаємної узгодженості, пов’язаної з їх використанням, підвищення рівня водної безпеки та скорочення до прийнятного рівня ризиків з управління водними ресурсами на засадах сталого інтегрованого управління водними ресурсами.

6 грудня 2022 року розпорядженням Уряду №1094-р «Про розподіл у 2022 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Програми з відновлення України» затверджено розподіл вищеназваної субвенції на 2022 рік. Урядом розподілені 100 млн. грн. субвенції між окремими громадами Вінницької (в обсязі 10 млн. грн), Дніпропетровської (в обсязі 10 млн. грн.), Житомирської (в обсязі 7,5 млн. грн.), Київської (в обсязі 36,25 млн. грн.), Кіровоградської (в обсязі 3,75 млн. грн.), Одеської (в обсязі 12,5 млн. грн.), Полтавської (в обсязі 12 млн. грн.), Чернігівської (в обсязі 3,75 млн. грн.) областей, а також Конотопській міській територіальній громаді Сумської області (в обсязі 3,0 млн. грн.) та Паланській сільській територіальній громаді Черкаської області (в обсязі 1,25 млн. грн.).

22 грудня 2022 року наказом Мінреінтеграції №309 затверджено «Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

Території, які зазначено у Переліку, поділені на наступні види територій:

• ті, на яких ведуться (велися) бойові дії (зокрема, території можливих бойових дій та території активних бойових дій);
• ті, які тимчасово окуповані російською федерацією.

Також до переліку ретроспективно включені території, на яких велися бойові дії та які були тимчасово окуповані з 24 лютого 2022 року й на яких бойові дії або тимчасова окупація завершилися. То ж до нового переліку увійшли території окремих громад Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Київської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей і м. Києва.

21 грудня 2022 року наказом Міністерства розвитку громад та територій України (далі – Мінрегіону) № 265 затверджено «Методичні рекомендації щодо порядку розроблення, затвердження, реалізації, проведення моніторингу та оцінювання реалізації стратегій розвитку територіальних громад». Ним визначено загальні вимоги щодо структури, оформлення, організації процесу розроблення, затвердження, особливостей проведення моніторингу та оцінювання реалізації стратегій розвитку територіальних громад та планів заходів щодо їх реалізації.

Цей наказ видано на виконання вимог Закону № 2389-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо засад державної регіональної політики та політики відновлення регіонів і територій» від 09.07.2022 року.

15 грудня 2022 року Мінрегіон виніс на громадське обговорення проєкт наказу Мінрегіону «Деякі питання утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території». Метою проекту акта є встановлення чіткого механізму утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території, а також приведення законодавства у відповідність до Закону «Про житлово-комунальні послуги». Проєктом акта пропонується затвердити «Порядок утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території», унормувавши відносини щодо:

• технічного обслуговування багатоквартирних будинків;
• утримання приміщень;
• технічного обслуговування і ремонту будівельних конструкцій та інженерного обладнання;
• переобладнання житлових і нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках.

Зауваження та пропозиції до проєкту наказу приймаються до 15 січня 2023 року за наступними адресами: OleinikovaIV@minregion.gov.ua (Олейнікова Ірина Володимирівна, тел. (044) 207-17-29), KhorievaNP@minregion.gov.ua (Хорєва Наталія Петрівна, тел. (044) 207-18-29.

22 грудня 2022 року Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) оприлюднив своє роз'яснення № 8-рр/дд з питань застосування законодавства у сфері державної допомоги у сфері справляння плати за проїзд в громадському транспорті. У роз’ясненні наголошується:

• послуги зі справляння плати за проїзд громадським транспортом за допомогою автоматизованої системи обліку оплати проїзду, які пов’язані з послугами перевезення пасажирів громадським транспортом, безпосередньо стосуються задоволення особливо важливих загальних потреб громадян, що не можуть надаватися на комерційній основі без державної підтримки, а тому вони належать до послуг загального економічного інтересу;
• дія Закону «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» не поширюється на будь-яку підтримку господарської діяльності, пов’язаної, зокрема, з наданням послуг, що становлять загальний економічний інтерес, у частині компенсації обґрунтованих витрат на надання таких послуг;
• компенсація витрат суб’єкта господарювання, пов’язаних із наданням послуг зі справляння плати за проїзд громадським транспортом, не є державною допомогою за умови дотримання чотирьох сукупних критеріїв, викладених у рішенні Європейського суду від 24.07.2003 № 280/00 Altmark Trans Gmbh, Regierungspräsidium Magdeburg v Nahverkehrsgesell – schaft Altmark Gmbh;
• якщо вищезазначених критеріїв не дотримано, то для проведення оцінки допустимості державної допомоги слід керуватися Регламент (ЄС) № 1370/2007 Європейського Парламенту і Ради від 23 жовтня 2007 року про громадські послуги пасажирських перевезень залізничним і дорожнім транспортом.

24 листопада 2022 року АМКУ оприлюднив своє роз'яснення № 7-рр/дд з питань застосування законодавства у сфері державної допомоги для підтримки окремих заходів у сфері фізичної культури і спорту. Підтримка органом місцевого самоврядування закладів фізичної культури і спорту буде державною допомогою, якщо одночасно виконуються такі умови:

• підтримка надається суб’єкту господарювання;
• підтримка здійснюється за рахунок місцевих ресурсів;
• підтримка створює переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності;
• підтримка спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції.

У разі надання підтримки суб’єктам господарювання у сфері фізичної культури і спорту за рахунок ресурсів місцевих ресурсів, така підтримка може містити ознаки державної допомоги. Натомість підтримка за рахунок місцевих ресурсів у сфері фізичної культури і спорту не є державною допомогою за наступних умов:

• якщо вона надається для забезпечення безкоштовного доступу до спортивної інфраструктури або для спортивної інфраструктури, яка використовується для діяльності з пропозиції та/або реалізації товарів (робіт, послуг) на ринку, що є необхідною для функціонування спортивної інфраструктури або є невід’ємною частиною її основного призначення, і частка такого використання в загальній потужності спортивної інфраструктури (зокрема за площею або часом використання) не перевищує 20 відсотків (тобто для допоміжної діяльності);
• якщо надавач підтримки на розвиток та будівництво спортивної інфраструктури діє на тих самих умовах, що й оператор ринкової економіки в аналогічній ситуації, а також якщо спортивна інфраструктура передається в експлуатацію суб’єкту господарювання для надання послуг кінцевим користувачам за плату, яка відповідає ринковій;
• на заходи із забезпечення освітньої діяльності молоді, розвитку та популяризації фізичної культури і спорту, підвищення їх значення в житті суспільства тощо, що не здійснюється для пропозиції та/або реалізації товарів (робіт, послуг) на ринку.

Підтримка за рахунок місцевих ресурсів, що надається суб’єкту господарювання для забезпечення діяльності спортивної інфраструктури, яка використовується для пропозиції та/або реалізації товарів (робіт, послуг) на ринку, містить ознаки державної допомоги та потребує подання відповідного повідомлення до АМКУ. Оцінювання допустимості такої державної допомоги для конкуренції здійснюється з урахуванням статті 55 Регламенту Комісії (ЄС) № 651/2014 від 17.06.2014 щодо оголошення деяких категорій допомоги сумісними з внутрішнім ринком під час застосування статей 107 і 108 Договору про функціонування Європейського Союзу.

17 листопада 2022 року АМКУ оприлюднив своє роз’яснення № 6-рр/дд з питань застосування законодавства у сфері державної допомоги до підтримки, що надається органами місцевого самоврядування суб’єктам господарювання у формі податкових заходів. АМКУ у своєму роз’ясненні констатує, що встановлення органами місцевого самоврядування місцевих податків та зборів, які не мають вибіркового характеру для окремих суб’єктів господарювання або категорій суб’єктів господарювання та не надають суб’єктам господарювання переваг для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності, не є державною допомогою і не потребує подання повідомлення до АМКУ.

Надання підтримки окремим суб’єктам господарювання, унаслідок чого вони звільняються від частини звичайних витрат на сплату податку, яких зазнають інші суб’єкти господарювання, що провадять діяльність в аналогічних правових та фактичних обставинах у межах міста, села, селища, тягне за собою спотворення або загрозу спотворення економічної конкуренції в розумінні Закону «Про державну допомогу суб’єктам господарювання». Тому така державна підтримка містить ознаки державної допомоги та потребує повідомлення до Антимонопольного комітету України для здійснення ним відповідної оцінки.

У разі надання органами місцевого самоврядування суб’єктам господарювання незначної державної допомоги у формі податкових заходів, така державна допомога не потребує повідомлення до АМКУ на підставі статті 9 Закону «Про державну допомогу суб’єктам господарювання». Водночас надавач незначної державної допомоги щороку подає до АМКУ звітність про надану незначну державну допомогу відповідно до Порядку, форм та вимог щодо подання Антимонопольному комітету України інформації про чинну державну допомогу суб’єктам господарювання, затвердженого розпорядженням АМКУ від 28.12.2015 № 43-рп.

20 грудня 2022 року Міністерство освіти і науки України оприлюднило лист № 1/15511-22 «Про методичні рекомендації щодо впровадження професійного стандарту «Вихователь закладу дошкільної освіти»», який був затверджений наказом Мінекономіки  від 19.10.2021 року №755–21.

30 грудня 2022 року Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) поширило інформацію, що воно оновило функцію «Дані для декларації» в Реєстрі декларацій. То ж тепер декларанти можуть отримати майже всю інформацію, необхідну їм для заповнення декларації за різні періоди, зокрема:

• інформацію про їх доходи;
• інформацію про їх об’єкти нерухомості, об’єкти незавершеного будівництва, транспортні засоби чи наявні обтяження рухомого майна;
• інформація про їх спадщину.

Більше інформації про те, як скористатися оновленою функцією, можна отримати за цим посиланням.

23 грудня 2022 року НАЗК оприлюднило «Настанови щодо здійснення уповноваженими з питань запобігання корупції аналізу контрагентів у публічних закупівлях». НАЗК радить органам місцевого самоврядування здійснювати аналіз їх контрагентів перед вчиненням правочинів із ними, під час моніторингу виконання таких правочинів, а також здійснюючи санкційну перевірку.

5 грудня 2022 року НАЗК оприлюднило роз’яснення щодо застосування обмежень про роботу за сумісництвом та суміщенням з іншими видами діяльності в умовах воєнного стану, зумовлених прийняттям Закону «Про внесення змін до Закону «Про запобігання корупції» щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану» від 8 липня 2022 року № 2381-IX.

У роз’ясненні НАЗК, зокрема, наголошується, що посадові особи місцевого самоврядування можуть займатися іншою оплачуваною діяльністю за умови, що вони перебувають:

• у відпустці без збереження заробітної плати;
• у простої.

Зверніть увагу, що такій категорії осіб під час відпустки або простою дозволяється отримувати дохід лише від юридичних осіб приватного права або фізичних осіб – підприємців, стосовно яких відповідні посадові особи місцевого самоврядування протягом останнього року не здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або фізичних осіб –  підприємців (п.п. 4.4 п. 4 Роз’яснень НАЗК).

7 грудня 2022 року Міністерство соціальної політики України оприлюднило роз’яснення щодо того, що для отримання субсидії на оплату житлово-комунальних послуг можна звертатися не лише до ЦНАПів та уповноважених осіб виконавчих органів територіальних громад, але й із 1 грудня 2022 року до Пенсійного фонду України. Тож кожен, хто потребує підтримки вперше, має подати заяву та декларацію за встановленими формами (https://www.msp.gov.ua/news/16214.html) одним із наступних способів:

• до ЦНАП або уповноважених осіб виконавчих органів територіальних громад;
• з 1 грудня - також до сервісного центру Пенсійного фонду України, або через вебпортал чи мобільний додаток Пенсійного фонду України;
• в електронній формі через Портал «Дія».

У зв’язку з військовою агресією рф, у 2022 році Мінсоцполітики запровадило розгляд питання щодо призначення житлової субсидії на наступний період (з травня 2022 року по квітень 2023 року включно) домогосподарствам, які отримували її в опалювальному сезоні 2021-2022 років, без звернень громадян.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 922/3166/20 вирішувала спір між Харківською міською радою та АТ «Концерн АВЕК та Ко». У 2003 році сторони уклали договір оренди землі строком до 24 вересня 2028 року для експлуатації та обслуговування тимчасової автостоянки. Орендодавець виявив нецільове використання земельної ділянки. Протягом 2017–2020 років Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю провела перевірки, за результатами яких встановлено факт самочинного будівництва дев’яти нежитлових будівель. Видані приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яких відповідач не виконав. Тоді Харківська міська рада звернулася до суду з позовом про розірвання договору оренди землі, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу самочинно побудованих споруд та зобов’язання відповідача повернути земельну ділянку з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

Розглядаючи касаційну скаргу відповідача, Велика Палата Верховного Суду дійшла у цій справі наступних правових висновків:

• позовна давність у справах про розірвання договору оренди землі внаслідок нецільового використання земельної ділянки обчислюється впродовж усього строку дії договору, адже орендар безперервно зобов’язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням;
• вимога позивача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу самочинно побудованих споруд означає приведення орендарем земельної ділянки у стан, придатний для її використання за цільовим призначенням;
• розірвання договору оренди землі є зобов’язально-правовим способом захисту та не може ототожнюватись із негаторним позовом.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 527/600/17 та від 25 березня 2020 року у справі № 527/605/17 щодо того, що позовна вимога про розірвання договору оренди землі є негаторним позовом